Національна спілка журналістів України пропонує вам ознайомитися із адаптованим перекладом статті «Associated Press News» щодо актуального стану галузі друкованих ЗМІ у Республіці Косово.
Приштина (Косово) – Ібрагім Гаші протягом 35 років продавав щоденні газети в центрі Приштини, допоки вони не зникли.
Азем Керкіні, бухгалтер і колекціонер газет, сумує за часом, коли їздив до Скоп’є, столиці сусідньої Північної Македонії, у пошуках потрібного випуску.
Журналіст Імер Мушколай мріє ще раз випити ранкової кави, гортаючи щоденні газети.
До березня минулого року в Косово було п’ять щоденних газет. Всі вони мали невеликий тираж. Одне з цих видань – «Koha», у пікові часи продавала близько 10 000 примірників на день.
З початку пандемії в Косово більше не друкували паперові версії газет, лише онлайн. Пандемія стала «останньою краплею, на жаль, перетворивши Косово на, можливо, єдину країну в Європі без щоденних газет», сказав Мушколай.
Головний редактор «Koha Ditore» Агрон Байрамі висловлює своє бажання повернути друковану версію. «Багато читачів, особливо серед людей старшого покоління, все-таки хотіли б читати паперову версію», – говорить він. «Але наразі це неможливо з економічних причин».
Інтернет-газети – це інша бізнес-модель, яку тестує «Koha Ditore». Газета стикається з важкою боротьбою, намагаючись «навчити людей платити за новини, які вони отримують», говорить Байрамі.
Локдаун знищив друковані видання. Люди місяцями сиділи вдома, не мали змоги вийти на вулицю і придбати газети, в цей же час надходження від реклами зменшилися. Люди почали отримувати інформацію зі смартфонів та телевізорів.
Газети мали зосередитись на навчанні журналістів як працювати в реаліях онлайн-ЗМІ.
«Ця технологія змусила багато видань, які раніше були традиційними газетами, намагатися працювати наживо», – говорить Байрамі. Він додав: «Це також пов’язано з вартістю, величезною вартістю професійних стандартів».
За словами Імера Мушколая, який очолює асоціацію «Рада друкованих ЗМІ», дуже часто Інтернет-портали приділяють більше уваги оперативності новин, а не їх точності.
Людям, особливо старшого віку, важче відрізнити правдиву історію від фейкових новин, сказав він.
«Старші покоління позбавлені свого головного джерела інформації … та розваг», – каже Мушколай.
Колекціонер Азем Керкіні вважає, що через відсутність друкованих газет юні покоління в Косово не знатимуть історії своєї молодої країни.
Косово проголосило незалежність від Сербії в 2008 році, через десять років після жорстокої війни між сепаратистськими етнічними албанськими повстанцями та сербськими військами у 1998-1999 роках. Війна закінчилася після 78-денної повітряної кампанії НАТО, яка витіснила сербські війська, і дала змогу увійти миротворчим силам. Більшість західних держав, крім Сербії та її союзників Росії та Китаю, визнали суверенітет Косова.
«Книгу і газету не можна замінити ані комп’ютером, ані Інтернетом, Facebook, Twitter або будь-якою іншою технологічною програмою», – сказав Керкіні.
«Косово, щонайменше вже рік, перестало записувати свою історію», – додає Мушколай.
Без державної підтримки, яка навряд чи буде виділена у ці складні часи, важко передбачити чи вдасться поновити вихід паперових версій газет.
Хоча у продавця газет Ібрагіма Гаші вже більше року відсутній товар, люди все одно приходять до нього, щоб дізнатись, чи є у нього якась інформація про те, коли друкарні знову запрацюють.
