У Міжнародний день боротьби за ліквідацію сексуального насильства в умовах збройних конфліктів –19 червня, у Києві та інших містах України відбулися масштабні мирні акції. Громадськість, правозахисники та колишні полонені об’єдналися, щоб привернути увагу світу до долі тисяч українських жінок, у тому числі й медійниць, які роками незаконно утримуються в російських катівнях, та висунути конкретні вимоги до влади щодо їхнього негайного звільнення.
Уже втретє в такому форматі головним організатором всеукраїнської ініціативи виступила громадська організація «Нумо, сестри!», яка об’єднує жінок, що пройшли через російське ув’язнення, евакуацію та сексуальне насильство, пов’язане з війною.
Центральна подія розгорнулася у Києві на Майдані Незалежності. Тут зібралися ті, хто особисто пережив жахіття окупації, полону та катувань. Вони ділили з іншими українками одні камери, а тепер, опинившись на волі, відчайдушно виступають голосом тих, хто досі залишається беззахисним перед російським терором. До столичного мітингу долучилися родичі полонених, активісти, представники міжнародних установ, зокрема Посолка Канади в Україні Наталка Цмоць, а також Олена Левченко – сестра полоненої журналістки Ірини Левченко. Під час заходу окремо нагадали і про інших ув’язнених Росією медійниць: Анастасію Глуховську, Яну Суворову, Ірину Данилович. За оцінками правозахисників, у полоні рф наразі можуть перебувати щонайменше 2 тисячі українок.
Також під час київської акції було оголошено офіційне звернення до Президента України Володимира Зеленського. Після завершення мітингу учасники рушили до Урядового кварталу та особисто передали цей лист до Офісу Президента. Разом із документом главі держави передали 5-сторінковий список цивільних жінок, чию долю відстежує організація. Росія засуджує цих українок до сфабрикованих термінів від 10 до 20 років колонії за нібито «шпигунство» чи «держзраду», попри те, що багато з них перебувають у критичному стані – пережили інсульти, втрачають слух та вагу. У зверненні громадськість закликала Президента:
- Взяти під особистий посилений контроль повернення жінок із російського полону та усунути критичний дисбаланс, за якого жінки фактично залишаються поза пріоритетами обмінів.
- Включити представниць громадського сектору та правозахисниць, які мають беззаперечну довіру родин, до переговорних груп та консультаційних механізмів.
- Посилити імплементацію Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» щодо змістовної участі жінок у переговорних процесах.
Ліна Кущ, перша секретар НСЖУ, членкиня правління ГО «Нумо, сестри!»:
«Ця акція проходила втретє тут, на Майдані, її організаторами є громадська організація «Нумо, сестри!», а також інші громадські організації, які борються за повернення цивільних жінок.
Коли вперше проходила ця акція тут, на Майдані, питання повернення цивільних затриманих взагалі не стояло в порядку денному українських переговорних процесів. Перша акція була присвячена тому, що ми, учасниці і учасники, підписали звернення до Президента України для того, щоб включити взагалі питання цивільних до переговорних процесів, і для того, щоб створити механізм повернення цивільних, не кажучи вже про те, щоб полегшити умови утримання цивільних в російському полоні.
І ви знаєте, це спрацювало. Сьогодні ми зібралися тут не лише для того, щоб висловити солідарність із жінками, які перебувають у російському полоні, але і для того, щоб привернути увагу до того, що жінки сьогодні виключені із цих переговорних процесів взагалі».
Людмила Гусейнова, правозахисниця, голова ГО «Нумо, сестри!» та колишня цивільна полонена, яка провела в російському полоні понад 3 роки:
«Нас підтримували не тільки ті, хто прийшов на місце події. Нас дуже багато підтримували в соціальних мережах. Нас підтримували в інших містах України і в інших країнах.
Ідея нашої акції – те, що ми не маємо залишати без уваги тих жінок, які зараз позбавлені голосу, позбавлені можливості розказати про ті жахіття, які робить Росія, російська влада з ними.
Це була вже третя акція після мого повернення з полону і третє звернення до Офісу Президента. Я дуже хочу, щоб на цей раз не було формальної відповіді. Ми поставили вже конкретні вимоги, конкретні питання. Буду очікувати разом зі всіма, хто підтримує наше звернення, конструктивної розмови і конкретних справ, конкретних кроків для того, щоб допомагати тим, хто повернувся з полону і для того, щоб досягти нашої цілі – звільнення цивільних жінок з російського полону».
Регіональне відлуння акції
Київський мітинг підтримали і в інших куточках України, продемонструвавши єдність у прагненні повернути кожну українку додому.
- Львів. Відома громадська діячка та депутатка Краматорської міської ради Лілія Кісліцина разом із колегами долучилася до мітингу в центрі міста. Активісти принесли 47 фотографій цивільних полонених жінок із короткими історіями українською та англійською мовами. Символічно, що під час акції один із чоловіків, який нещодавно повернувся з російського полону, упізнав жінку на фото та повідомив, що має інформацію про неї. Це вкотре довело критичну важливість публічності.
- Кременчук. Членкиня правління ГО «Нумо, сестри!» Оксана Гриниченко провела акцію у сквері імені Бабаєва. До неї долучилися місцеві громадські організації та небайдужі містяни. Учасники поширювали інформаційні листівки та розповідали перехожим про долі матерів, на яких роками чекають діти. Організатори також направили аналогічні листи-прохання про допомогу до Володимира та Олени Зеленських.
- Запоріжжя. Тут відбувся міжвідомчий круглий стіл «Нічого для нас без нас: роль людей з пережитим досвідом у розвитку системи підтримки постраждалих». Представниці ГО «Нумо, сестри» Інна Власович та Наталія Гончарова-Усенко обговорили з держструктурами та правоохоронцями розвиток людиноцентричної системи допомоги. Вони наголосили, що жінки, які вижили після полону й насильства, мають ставати активними партнерками у відбудові громад та розробці державних програм.
Паралельно на державному рівні Офіс Віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції разом із Урядовою уповноваженою з ґендерної політики Катериною Левченко запустили національну інформаційну хвилю «Підтримка поруч». Вона покликана зробити сервіси допомоги для постраждалих від сексуального насильства під час війни (СНПК) максимально доступними.
Зафіксована Офісом Генерального прокурора кількість злочинів СНПК становить 398 фактів, тоді як моніторингова місія ООН звітує про щонайменше 701 постраждалу особу. Реальна цифра є значно вищою через латентність цього злочину. Важливим міжнародним кроком стало те, що ООН уперше включила збройні сили та силові структури рф до так званого «списку ганьби» – щорічної доповіді Генсека ООН щодо сторін, які відповідальні за систематичне вчинення сексуального насильства.
Організатори акцій закликають кожного українця не залишатися осторонь: поширювати інформацію у соцмережах із відповідними хештегами, публікувати історії полонених жінок та виходити на площі своїх міст. Наш спільний обов’язок – боротися за свободу тих, у кого Росія намагається її відібрати.
Раніше ми розповідали пр те, як правильно висвітлювати історії людей, які зазнали сексуального насильства в умовах конфлікту.
Також ми писали про те, що під час роботи форуму «Вільні обирати. Сильні разом», присвяченому річниці діяльності ГО «Нумо, сестри!», Людмила Гусейнова поділилася основними досягненнями та пріоритетними напрямками роботи.
Ми інформували й про те, що під час 70-ї сесії Комісії ООН зі становища жінок відбувся захід, присвячений свавільним затриманням та насильницьким зникненням українських медійниць на окупованих територіях.
Інформаційна служба НСЖУ. Фото НСЖУ та з Фейсбук-сторінки Людмили Гусейнової
