В умовах воєнного стану журналісти дуже часто наражають себе на небезпеку, і багатьом потрібна правова допомога. На це звернув увагу заслужений юрист України, член НСЖУ Володимир Ковальчук під час офлайн/онлайн зустрічі, яка відбулася в Івано-Франківському Центрі журналістської солідарності НСЖУ, де він роз’яснив низку правових положень ВПО-медійникам та всім зацікавленим представникам медіа.
До журналістського коворкінгу завітали, зокрема, кореспондентка газети «Технополіс», керівниця департаменту комунікації Донецької торгово-промислової палати Віра Ільїна з Краматорська; фрілансерка, дружина військовослужбовця ЗСУ Вікторія Біла; власкор газет «Вісті…» та «Порадниця» в західному регіоні України Михайло Мазур. Усі інші журналісти мали можливість долучитися до заходу онлайн.
Під час розмови з медійниками Володимир Ковальчук наголосив, що в умовах воєнного стану їхня специфіка роботи така, що дуже часто вони наражають себе на небезпеку.
Він умовно виокремив чотири категорії журналістів, котрі нині потребують правової підтримки та допомоги: ті, хто залишилися працювати в ЗМІ на окупованих територіях; ті, хто виїхали з небезпечної зони і працюють на підконтрольній Україні території; ті, хто працюють на фронті, на лінії розмежування, у найгарячіших точках країни, документують воєнні злочини російської армії проти України. Також звернув увагу на роботу журналістів-фрілансерів – саме ця категорія медійників потребує особливої підтримки та захисту, оскільки не є штатними співробітниками редакцій.
Під час зустрічі правник відповів на запитання, зокрема, щодо певних гарантій для журналістів, котрі виконують редакційні завдання в зоні бойових дій. Ішлося й про права тих, хто має статус внутрішньо переміщеної особи. Колеги також цікавились, як отримати акредитацію на дозвіл працювати у найгарячіших точках фронту тощо.
– Центри журналістської солідарності, створені з ініціативи Національної спілки журналістів України та за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО, є доброю платформою, яка об’єднала журналістів, юристів, психологів, волонтерів, громадських активістів задля підтримки та допомоги тим, хто цього потребує у важкий для нашої країни час. Вдячна усім, хто відгукується на співпрацю з нами. Адже з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну журналісти зіткнулися з низкою викликів, – зазначила секретар НСЖУ, координаторка Івано-Франківського Центру журналістської солідарності, заслужена журналістка України Вікторія Плахта.
Також вона Вікторія Плахта поінформувала колег-медійників, що Центр журналістської солідарності НСЖУ у співпраці з правниками та психологами, такі консультаційні зустрічі проводитиме щомісяця у змішаному форматі – офлайн і онлайн.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Івано-Франківську – 066 677 07 26 (Вікторія Плахта, координатор Івано-Франківського центру), адреса: вул. Січових стрільців, 25.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Дана Косівчук
