Про ефективну інформаційну політику під час війни, протидію фейкам, роль та місію журналістів в цій важливій царині говорили на тренінгу в Запорізькому Центрі журналістської солідарності НСЖУ. В заході взяли участь не тільки журналісти-переселенці, які з перших днів війни стали активними суб’єктами цієї політики, але й місцеві медійники.
– Тема розмови надзвичайно важлива. Адже інформаційну політику під час війни формує не лише влада, але багато в чому – саме журналісти. Від нас залежить, що люди побачать, почують чи прочитають про війну, як це вплине на них. Тож інформація, яку ми несемо суспільству повинна бути об’єктивною, неупередженою, цікавою, дохідливою і для розуму, і для душі, зазначила журналістка-переселенка з Дніпрорудного Олена Машталяр, якій Центр журналістської солідарності допоміг влаштуватися на міський телеканал МТМ. До речі, вона не тільки взяла участь у тренінгу, але й підготувала з нього телерепортаж.
Основні вимоги, до журналістських матеріалів про війну доволі зрозумілі і виважені. Користуватися при підготовці публікацій лише надійними, перевіреними джерелами інформації, не гнатися за сенсацією, поспішаючи за всяку ціну найшвидше видати інформацію, краще, як кажуть сім разів відміряти. Бо ж треба чітко розуміти, які відомості не можна публікувати, щоб не нашкодити ВСУ і пересічним громадянам, щоб не викликати паніку чи навпаки – зайву ейфорію. Кожне слово в таких інформаціях має величезну вагу, повинне торкатися не лише розуму, але й душі, додавати людям сили, вселяти віру в перемогу, зазначив спікер заходу, відомий медіатренер, політичний аналітик, професор і, до речі, член НСЖУ (свого часу він починав як журналіст в одній з провідних запорізьких газет, і нині має багато публікацій та власних книг) Олександр Нарбут.
– Разом з тим, ми з вами повинні пам’ятати, що приховування важливої для людей інформації, замовчування так званих «незручних» фактів шкодить не менше. Тому і підкреслюємо, що окрім беззаперечного принципу об’єктивності, журналіст повинен безумовно дотримуватись етичних норм, тактовності у висвітленні болючих та вразливих тем, – підкреслив він.
Під час живої та плідної дискусії журналісти також зазначили недоліки в інформаційній політиці місцевої влади. Зокрема, мають місце не завжди конструктивна співпраця з журналістами, недопуск до важливої для людей інформації або невиправдано тривалі її узгодження, що, в свою чергу породжує всілякого роду чутки та непотрібне напруження в суспільстві, яке і так потерпає через війну.
– Нині головне завдання журналістів – гідно тримати інформаційний фронт, у цьому наше покликання і наш внесок в перемогу. А як робити це ефективно і з найбільшою користю, ми і навчалися на тренінгу, – зазначила, підбиваючи підсумки заходу, співкоординаторка Запорізького Центру журналістської солідарності НСЖУ, заслужена журналістка України Наталія Кузьменко.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Валентина Бистрова
Фото Сергія Біжка