У світі у 2026 році щонайменше 34 журналістки утримуються у в’язницях через професію. Серед невільниць Кремля п’ятеро українок – Ірина Данилович, Яна Суворова, Ірина Левченко, Анастасія Глуховська та Жанна Кисельова.
В організації “Справедливість для журналістів” (Justice for Journalists Foundation (JFJ) зазначили, що у 2026 році у світі щонайменше 34 журналістки утримують у в’язницях через професію, зокрема в Росії, Азербайджані, Білорусі та Грузії, а серед бранок Кремля п’ятеро українок – Ірина Данилович, Яна Суворова, Ірина Левченко, Анастасія Глуховська та Жанна Кисельова, яких росіяни затримали в окупації в Криму та Запорізькій області.
Правозахисники наголошують, що жінки, яких тримають за ґратами через професію, перебувають у критичних ситуаціях у різних країнах. Основними винуватцями в Азербайджані, Грузії, Білорусі та Росії є державні структури через напади на працівників ЗМІ та медіаорганізації, а тиск пов’язується переважно із судами та економічними важелями.
За ґратами у РФ перебуває п’ять громадянок України. У неволі вони опинилися через професійну діяльність. Бо документували порушення прав людини, висвітлювали воєнні злочини, представляли незалежну журналістику, яку окупаційна та російська влади розцінюють як небезпечну й “екстремістську”.
У РФ тюремники знущаються з бранок, ізолюють їх від інших, не допускають до них адвокатів, погано харчують та подекуди навіть не дають підтримувати базову гігієну, не забезпечують лікуванням, наголошує JFJ. Вказуючи, що тривалу ізоляцію в камерах прирівнюють до психологічних катувань.
«Утримання журналісток у Росії – це не просто позбавлення волі. Це систематичний механізм залякування та знищення незалежної журналістики. Постраждалі жінки ризикують не лише здоров’ям, а й життям», – додають правозахисники.
У 2026 року вони не бачать жодних позитивних змін в умовах утримання журналісток у колоніях РФ, а репресії щодо українських медійниць у російській окупації стають жорсткішими.
Правозахисники закликають світову спільноту до солідарності з ув’язненими та вимагають постійно стежити за тим, у якому стані перебувають медійниці. Щоб визволити бранок, пропонують урядам та міжнародним організаціям звертати увагу на питання невільниць у дипломатичних переговорах, а також під час складання санкційних списків.
Інформаційна служба НСЖУ
