Українські воїни у відбитих у росіян окопах знаходять чимало газет із пропагандистськими матеріалами, серед яких – статті про російських солдатів, які беруть участь у війні. Натомість, українським журналістам надзвичайно важко створювати матеріали про наших героїв, і більшість статей про війну – це розповіді про загиблих.
Цю проблему активно порушує головний редактор золочівської газети «Зоря» (Харківщина) Василь Мірошник.
– Газету, яку ви бачите на фото, мені передали бійці. Вони забрали її у відбитому у російському окопі. Такі самі й інші активно поширювалися на окупованих територіях. Зверніть увагу: рашисти створюють образ свого воїна-героя. А ми про своїх справжніх героїв пишемо лише тоді, коли вони гинуть… Або ж фото публікуємо із прикритими обличчями. Потім дивуємося, що стало мало добровольців, – зазначає журналіст у коментарі для інформаційної служби НСЖУ.
Газети, які наші бійці знаходять у ворожих окопах, як правило, надруковані на якісному папері в кольорі, гарно відредаговані, пропагандистський зміст добре продуманий. Нові номери в росіян виходять регулярно.
– Натомість у нас більшість газет виходять на чотирьох смугах, чорно-білі, та ще й із низькою періодичністю. Ми недостатньо протистоїмо російській пропаганді! По-суті, тільки Національна спілка журналістів України підтримує локальну пресу на прифронтових і деокупованих територіях. Ту пресу, яка сьогодні намагається протистояти потужній російській пропагандистській машині, – сказав Василь Мірошник. – Звісно, ми будемо старатися це робити в силу своїх здібностей і можливостей. Але наскільки нам це вдаватиметься – це інше питання.
Журналіст закликає державу до проведення продуманої інформаційної політики, особливо у прифронтовій та прикордонній смузі.
– Я розумію, що розвиток преси – справа недешева. Але треба принаймні дати можливість журналістам спілкуватися з простими військовими – не тільки з тими, хто потрапив у госпіталь або перебуває у відпустці після поранення (моральний стан і настрій цих людей, як правило, не найкращий), а й із тими, хто успішно несе службу на фронті, – сказав редактор. – У суспільстві не повинно бути постійного відчуття жалоби. Має бути віра в життя!
Василь Мірошник додав, що в них на Харківщині вже є позитивні зміни: буквально вчора йому дозволили поговорити з двома дуже цікавими людьми – бійцями з Тернопільщини.
– Класні хлопці! З ними є про що поговорити, і їм є про що нам сказати, – ділиться враженнями редактор. – Ми бачимо, що іноземним журналістам таку можливість дають. Звісно, доносити позитивні історії до закордонної аудиторії – це чудово, це потрібно, але ж і українці мають знати про своїх живих героїв!
Інформаційна служба НСЖУ
