Розстріляне рашистами погруддя Тараса Шевченка в Бородянці, боєць на гойдалці біля розтрощених будинків в Ірпені, спотворене болем обличчя президента Володимира Зеленського, сталеві “їжаки” в центрі Києва. Це все – сюжети фотовиставки “Україна за 10 годин”, яка днями відкрилась в історичному музеї Приштини.
Світлини зробив албанський письменник і журналіст Бен Блуші в червні нинішнього року, коли приїздив разом із прем’єр-міністром Албанії Еді Рамою та його колегою з Чорногорії Дрітаном Абазовичем до Києва. Мандрівка нещодавно звільненими українськими містами тривала десять годин, що й відобразилось у назві проекту.
“Ми їхали вночі з Польщі в Україну в радянському потязі з темними кабінами і вузькими сидіннями. З початку російської окупації мільйони українців втекли на Захід, але до середини червня вони почали повертатися тисячами. Їдучи в потягах, що прямують на війну, треба мати військову дисципліну. Пасажири не вимикають світло у купе, щоб не зробити потяг мішенню для будь-якого російського літака, який міг би підірвати поїзд з усіма його пасажирами”, – згадує про поїздку автор світлин. Текст його короткої анотації надрукований на аркуші, оформленому в жовто-блакитні кольори.
У вересні фотопроект Бена Блуші презентували в столиці Албанії Тирані, де на підтримку України пройшла низка мистецьких заходів. У листопаді фотографії привезли до Приштини. Їх з цікавістю роздивляються косовари, для яких війна – не просто картинка з телевізора, а драматична історія з власного минулого. Дізнавшись, що у Косові живуть і працюють журналісти з України, організатори зв’язалися з представницею Єзуїтської Служби Біженців у Європі (JRS) Орі Демаліай, яка опікується організацією інтеграційних та мовних курсів для учасників програми “Резиденція в Косові”. Українські медійники отримали запрошення долучились до виставки в якості глядачів. Але їх цілком можна вважати безпосередніми свідками війни, а багатьом довелося пройти жахіття окупації.
“Розглядаючи світлини албанського колеги, я заново пережила власну історію. Мені найбільше сподобалося фото, де чоловік у військовій формі йде захищати Україну”, – зазначає редакторка газети “Сільська новина” з Троїцького Луганської області Марина Животкова. Вона врятувалася з окупованих росіянами територій разом із колежанкою Вікторією Кайдаш.
Журналістка видання “Укрінформ” Ірина Синельник на власні очі бачила знищені рашистами міста й села на Чернігівщині. Про це вона розповідала, спілкуючись із відвідувачами фотовиставки. Серед них були віце-комісар із Міністерства внутрішніх справ Албанії Майлінда Брах’я, співробітники Асоціації газетярів Косова та Коаліції неурядових організацій із захисту дітей у Косово KOMF.
Біля кожної світлини хотілося затриматися, роздивитися обриси до болю знайомих будівель та історичних пам’яток, впізнавати обличчя земляків та мимоволі згадувати подробиці пережитого. Наостанок гості виставки сфотографувалися з українським прапором, який привезли до Приштини секретар Національної спілки журналістів України Сергій Шевченко та голова фонду «Журналістська ініціатива» Людмила Мех. Примітно, що посланці України завжди розгортають свій національний стяг під час урочистих подій та мандрівок Республікою Косово.
Людмила Макей
