Харківські фотографи у Німеччині показали Україну і її життя у війні. А в день відкриття виставки обидва автори знову фільмували наслідки війни росії проти українців: один – розбиту безпілотником багатоповерхівку, інший – нічну роботу стабілізаційного пункту неподалік фронту.
«Буденність війни в Україні: ціна свободи» – таку назву дали виставці організатори, її приурочили 3-й річниці повномасштабного вторгнення. На стендах – фотографії 15 авторів із різних країн, але більшість світлин від трьох авторів: Ізабели Міттволлен (німецько-польська фотографиня, позаштатна фотокореспондентка dpa) і двох харків’ян – Андрія Марієнка та Сергія Козлова.
Виставка працює в Ганновері в Парламенті Нижньої Саксонії. Місце проведення особливе тим, що її побачать тисячі відвідувачів, а і німецькі політики, саме тут, в Парламенті проходить пленум, збираються депутати землі.
Цікаво, що ініціаторкою створення цієї виставки стала Президентка Парламенту Нижньої Сксонії Ханна Набер. На початку пленуму вона наголосила: «У третю річницю повної атаки Росії на Україну, парламент землі Нижня Саксонія та громадяни Нижньої Саксонії непохитно стояти на боці українців».
«Я вітаю всіх членів парламенту землі Нижня Саксонія та членів уряду землі. Їхня присутність дає зрозуміти, що навіть у третю річницю повномасштабної атаки росії на Україну, парламент землі Нижня Саксонія та громадяни Нижньої Саксонії непохитно стоять на боці українців… Фотовиставка, яка відкрилася в понеділок у залі державного парламенту, показує повсякденне життя в Україні, яке почалося з вторгненням 24 лютого 2022 року. Ці фотографії дають нам зрозуміти жорстоку реальність, яка формує повсякденне життя людей в Україні вже 3 роки, ми бачимо громадян, які відмовилися від своєї цивільної роботи та обміняли її на військову службу, ми бачимо старих хворих людей і дітей, які шукають захисту в підземних тунелях від російських ракет, які націлені на їхні життя» – із промови Ханни Набер.
Обрати світлини було важко, згадують фотографи. Хотілось показати максимум того, що щодня вони самі бачать в об’єктив. На стендах десятки фото: 24 лютого 22-го року, перші випущені по мирному Харкову ракети, дрг, які зайшли в місто та були знищені, стерті з мапи будівлі-вулиці-села, вбиті люди, яких засипали касетними снарядами, евакуація, фронт…
Чому взяли участь у проєкті, фотографи поділилися зі співробітниками Харківського Центру журналістської солідарності НСЖУ.
–Мені було важливо, щоб у Німеччині побачили ці світлини саме напередодні виборів. Ми знаємо, яка там ситуація. Якщо ті, хто на другому місці, стануть першими, то в Україні всіх це відчують. Німеччина – наш ключовий союзник і особливо зараз. І ще ми всі знаємо, як працюють росіяни, російське фсб, користуючись будь-якою нагодою, щоб зруйнувати наші відносини. Тому організатори мене переконали, взяти участь у цій спільній виставці. І ми її зробили. Це зайве нагадування, що війна не десь, а на порозі. У Європи «горить ганок», – розповів Андрій Марієнко, фотограф-фрілансер, який працює для УНІАН.
–Кожне фото, яке бачать жителі мирної Європи, дуже важливе для нас. Якщо фото хороше і сприймається не тільки як інформація, розумом, але і як крик, – серцем, значить у нас з’являється ще один європеєць, який співчуває, на допомогу якого ми можемо розраховувати… А ще у Німеччині живуть мої друзі, які переживають за нас і я дав їм адресу виставки, вони написали, що обов’язково знайдуть час подивитися на фото з рідного Харкова, – каже Сергій Козлов, фотожурналіст Charkiw Today, стрінгер EPA, переможець Istanbul Photo Award 2023 у категорії «Найкраще новинне фото».
–Дуже схвильований. Такі речі повинні нагадувати, що твориться в Україні вже 4-й рік. Німці, відвідувачі, повинні знати, що відбувається щодня. Дякую фотографам, що дали можливість побачити. Виставка буде відкрита до 21 березня, і хочеться, щоб якомога більше людей це побачили, – розказав про відчуття від побаченого на фотографіях Ігор Пірожик, голова спілки Freie Ukraine.
Кураторкою виставки стала харків’янка Ольга Кузнецова, екс-керівниця прес-служби Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України. Коли вона відбирала світлини, які побачать відвідувачі, то прагла, щоб на фото були не тільки перші дні повномасштабного вторгнення.
–Мені було важливо, щоб показати не просто початок великої війни, а те, як люди вже 3 роки живуть у цьому жахітті. Тому я попросила у харківських медійників фото саме з Харкова. Мій чоловік живе там, багато моїх друзів живуть там. Мені дуже хотілося показати Харків і жахи життя. І завдяки їх фоторгафіям я змогла передати все те, що люди відчувають протягом 3 років. Відвідувачі, серед яких як німці, так і українці, були вражені. Вони сказали, що це емоційно сильна виставка, – зауважила пані Ольга.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти Центру журналістської солідарності у Харкові – телефон: 093 813 75 44 (координатор Ганна Черненко)
Харківський Центр журналістської солідарності
