Виставка-меморіал «Носії пам’яті. Журналісти, що загинули на російсько-українській війні» відкрилась у приміщенні Львівського національного університету ім. І. Франка. Вона присвячена медійникам, чиї життя забрала війна від початку повномасштабного вторгнення рф в Україну і до сьогодні.
Майже сорок стендів ілюструють історії життя та загибелі журналістів. Одні загинули, взявши до рук зброю, інші – під час виконання своїх професійних обов’язків, чиєсь життя забрала ворожа ракета, яка поцілила в будинок. Серед них: Олександр Махов, Макс Левін, П’єр Закжевський, Віра Гирич, Віктор Дєдов, Максим Мединський та інші. Наймолодша – Олександра Кувшинова, якій було всього 24 роки. Найстарша – Наталія Харакоз, якій було 86.
– Це ті колеги, про яких ми маємо завжди пам’ятати. Вони загинули під час цієї жахливої війни. Вони були справжніми професіоналами своєї справи. Ми маємо бути гідними їх. Наш обов’язок – зберегти пам’ять про них якнайдовше, – наголошує президент Академії української преси Валерій Іванов.
У візуальну концепцію меморіалу покладено гаджет – фізичний пристрій, завдяки якому людина зберігає та передає інформацію. Переглядаючи екран, глядачі зчитують носій пам’яті загиблого журналіста, де зазначені його біографічні дані. Усі тексти написані у жанрі некролога. Значну частину інформації автори брали із соціальних мереж.
– Ми дуже хотіли відійти від формату Вікіпедії. Ми не прагнули зазначити лише, коли народився, де працював, який мав творчий доробок і як помер. Ми хотіли показати, якою була людина, як вона жила до війни. Її хобі, родина, плани – це було у нашому фокусі. А зважаючи на те, що ми живемо у цифровому суспільстві, це було зробити не надто важко. У більшості журналістів і їх рідних є соціальні мережі. І переважна більшість інформації, яка відображена на стендах – взята саме із соцмереж – розповідає авторка проєкту Юлія Кулик.
«Професія журналіста на війні – це ризик, яким керує неможливість залишатися осторонь несправедливості та бажання бути голосом безмовних і дати обличчя безликим. За те, що медіагерої, кожен по-своєму, намагалися зупинити вбивчу спіраль, у нашій пам’яті їхня прескарта буде вічно», – зазначено на одному зі стендів меморіалу.
– Упродовж тижня меморіал буде у Львові і його зможуть оглянути усі охочі. А пізніше він помандрує іншими містами України. Цей проєкт зреалізувала Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Нуманна За Свободу, Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина та Civil Society Cooperation у партнерстві з Національною спілкою журналістів України. Це данина пам’яті нашим колегам, які загинули після 24 лютого 2022 року. Ми повинні пам’ятати кожного журналіста, який віддав своє життя за свободу слова, – зазначила координаторка Львівського Центру солідарності журналістів НСЖУ Наталія Войтович.
Станом на сьогодні від початку повномасштабного вторгнення рф на територію України окупанти вбили щонайменше 73 медійники. За верифікованими даними НСЖУ та Міжнародної федерації журналістів, серед загиблих – 16 медійників, які виконували професійні обов’язки; 9 медійників – цивільних жертв; 48 представників ЗМІ, які мобілізувалися для захисту України у лавах Сил оборони України.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності у Львові – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Аліна Штемпель
