У середу 16 лютого підконтрольний Росії Сімферопольський районний суд у Криму ухвалив вирок щодо фрілансера Крим.Реалії (проєкт Радіо Свобода) Владислава Єсипенка. Про що заявив Єсипенко у своєму останньому слові? Яка реакція захисту на вирок журналісту та які політичні мотиви у цій справі? Про це говорили в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Як повідомив 16 лютого кореспондент Крим.Реалії, російський суддя Длявер Берберов засудив журналіста Владислава Єсипенка до шести років позбавлення волі в колонії загального режиму та штрафу в розмірі 110 тисяч рублів.
Раніше звинувачення запросило для Владислава Єсипенка 11 років позбавлення волі з відбуванням покарання в колонії загального режиму.
«Державний обвинувач переплутала редакцію статті, за якою має застосовуватися санкція, бо на момент «вчинення злочину» – якщо ми говоримо щодо Єсипенка – мала застосовуватися редакція статті 2014 року. Одна стаття передбачає від 3-х до 6-ти років (позбавлення волі – КР), інша – від 3-х до 5-ти. Відповідно, за пом’якшувальних та інших обставин, які мають враховуватися, жодним чином 11 років йому не могли вимагати», – відреагував на запит прокурора адвокат Дмитро Дінзе.
Адвокат зазначає, що згідно з російським законодавством, яке фактично діє на Кримському півострові, якщо людину «беруть, не висуваючи їй жодних підстав, а знаходять у неї гранату», і при цьому чоловік стверджує, що її підкинули, оперативні співробітники мають надати підстави для своїх дій. Це може бути або свідок, або якісь документи оперативно-розшукової діяльності: телефонні переговори, зустрічі з людьми, які мають стосунок до криміналу.
«У нас цього немає. Виходить, з нуля у Єсипенка виникла граната – просто нізвідки», – стверджує Дінзе.
Він зазначає, що захист і надалі наголошуватиме на всіх слизьких для російських слідчих моментах.
«Я думаю, що Європейський суд отримає таку справу й однозначно винесе рішення на користь Єсипенка. У мене є надія, що вони таки підуть на якийсь компроміс. Можливо, Єсипенка просто відпустять, дадуть йому умовний термін, врахувавши всі пом’якшувальні обставини у кримінальній справі. Дадуть умовний термін і перехрестяться: мовляв, ми зараз його відпустимо, він поїде в Україну та бог із ним», – зазначив Дінзе в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Дружина журналіста Катерина Єсипенко повідомила Крим.Реалії, що вирок буде оскаржено. І розповіла про те, як Владислав поставився до того, що сталося: «Він був готовий до такого рішення суду, насправді. Влад морально сильний і все подолає».
Вона також заявила, що ув’язнені в Криму з політичних мотивів та їхні рідні потребують підтримки і привернення уваги громадськості.
«Одне побажання у всіх родичів політв’язнів, у політв’язнів – не дати залишитися непоміченими всім порушенням, що відбуваються у Криму, всім посяганням на свободу українських громадян у Криму, всім незаконним вирокам у політично мотивованих справах. Вони мають бути розглянуті далі у європейських судах», – сказала Катерина Єсипенко.
Сам журналіст у своєму останньому слові напередодні винесення вироку, виступаючи в суді 15 лютого, назвав справу щодо нього політичною.
«Я – журналіст українського видання і, швидше за все, співробітники ФСБ хотіли показати, наскільки неприйнятною є свобода слова. Я вважаю, що загрози і тортури у XXI столітті неприйнятні. Якщо вирок щодо мене буде невиправдувальним, то я вважаю, що це вирок системі, бо в Криму править ФСБ. Я вважаю, що це аксіома, яка не зміниться. Якщо так далі буде, то ця країна не має майбутнього», – заявив Єсипенко.
Президент Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода (RFE/RL) Джеймі Флайзакликав «негайно звліьнити» Єсипенка.
«Цей суд над Владиславом є пародією. Оскільки журналіст не займається нічим іншим, як повідомленням фактів, його, по-перше, ніколи не повинні були затримувати, а тим більше застосовувати до нього фізичні та психічні тортури, яких він зазнав протягом останніх 11 місяців. Владислава потрібно негайно повернути додому до дружини та доньки», – мовиться у заяві Флая.
Міністерство закордонних справ України, Європейська та Міжнародна федерації журналістів закликали до негайного звільнення і зняття всіх звинувачень з Єсипенка.
«Вирок Владиславу Єсипенку є прикладом залякування незалежних журналістів, придушенням свободи думки у тимчасово окупованому Криму та ще одним свідченням політики переслідування і репресій українських громадян країною-окупантом», – зявила український омбудсман Людмила Денісова.
Шістнадцять громадських і медійних організацій України виступили з відкритою заявою щодо вироку Єсипенку через його громадянську позицію та журналістську роботу і закликали негайно звільнити українського журналіста.
«Ми називаємо судилищем процес, що тривав майже рік. Цей вирок фактично винесений за професійну журналістську діяльність, за те, що Владислав є загрозою недемократичному політичному режиму в Росії», – сказав в ефірі Радіо Крим.Реалії голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко.
Водночас він визнав, що важелі впливу українських журналістів у цій ситуації обмежені.
«Ми визнаємо, що Владислав Єсипенко є прямою жертвою окупації Криму Росією. Єдина надія – на зовнішній міжнародний тиск на Росію та на те, що українська влада разом із міжнародними партнерами знайде певні варіанти для звільнення Владислава», – зазначив Томіленко.
Керівник Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник називає переслідування українського журналіста «судилищем», а вирок – закономірним завершенням цього процесу.
«Це не має нічого спільного з правосуддям. Навіть судовий процес підтвердив, наскільки ця справа була грубо сфабрикована, всі факти підсвічували адвокати під час усіх цих розглядів. Більше того, навіть змусили суд провести виїзне засідання, де оглядали автомобіль Владислава. І де також було ще раз підтверджено, що все, що було проти Владислава, – це все було сфабриковано слідчими», – повідомила Скрипник Крим.Реалії.
Позаштатний журналіст Крим.Реалії (кримський проєкт Радіо Свобода) Владислав Єсипенко був затриманий російськими силовиками вранці 10 березня 2021 року в Криму. Йому висунули звинувачення за статтею 223.1. Кримінального кодексу України (незаконне виготовлення вибухових речовин, незаконне виготовлення, переробка або ремонт вибухових пристроїв), пізніше додали ще одну – статтю 222 Кримінального кодексу України (незаконні придбання, передача, збут, зберігання, перевезення чи носіння зброї, її основних частин, боєприпасів).
Єсипенко заперечує провину і стверджує, що оприлюднені російськими силовиками «визнання» були отримані під тортурами.
Джерело сайт Крим.Реалії
