Тренінг «Якісні медіа VS Пропаганда: наш фронт у медіапросторі воєнної доби» зібрав у онлайн-форматі журналістів медіа Дніпропетровщини, Сумщини, позаштатних дописувачів, викладачів вишів та студентів – майбутніх журналістів і політологів.
Розібратись із проблемними ситуаціями в комунікативному просторі, згадати фактори, що знижують якість журналістських матеріалів, допоміг тренер – професор кафедри журналістики Університету митної справи та фінансів, експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Валерій Дрешпак. На його думку, за воєнних умов на журналістів покладена життєзбережувальна місія – навчити громадян бути медіаграмотними та вміти самим відфільтровувати інформацію від пропаганди. Для цього працівники ЗМІ мають дотримуватися стандартів якісної журналістики – балансу думок, точності, правдивості інформації тощо.
– Критично сприймати інформацію, яку поширюють медіа, усвідомлено ставитися до її джерел, самостійно осмислювати почуте чи прочитане та адекватно це ретранслювати – усе це ваша медіаграмотність, – зауважив Валерій Дрешпак.
Експерт переконаний, що поновлення знань й умінь, а то й набуття нових навичок з медіаосвіти, – один зі шляхів подолання проблеми зниження якості регіональних медіа.
Тренінг проходив у дещо незвичній формі – у середовищі Classroom, де учасники мали легкий доступ до навчальних матеріалів, контрольних тестів, цікавих досліджень з медіаграмотності від експертів і авторів Інституту демократії імені Пилипа Орлика, інших матеріалів для самостійного опрацювання, а також на платформі Zoom, де відбулося хоча й дистанційне, але живе спілкування з колегами.
Говорили про те, яким є сучасний локальний медіапростір прифронтових областей, про ознаки маніпуляції, моделювали проблемні ситуації в комунікативному просторі Дніпропетровщини, згадали стандарти якісної журналістики.
Наразі інформаційний фронт працює на Перемогу, як і справжня передова. Але у медійному просторі трапляються свідомі перекручення інформації, зокрема, значну шкоду роблять маніпулятори та інформаційний шум, який відволікає від суттєвих новин.
Програма тренінгу була розроблена на основі багаторічного досвіду та матеріалу моніторингів, які проводить Інститут демократії імені Пилипа Орлика. Учасники спільно з тренером проаналізували дібрані інформаційні матеріали, спробували знайти в них «джинсу», інформаційний шум, поділилися своїми думками стосовно важливості публікацій з різної тематики. Крім того, на прикладах потренувались виявляти пропагандистські матеріали та оминати маніпулятивні пастки.
Доєдналась до заходу й асистентка кафедри журналістики Університету митної справи та фінансів Ірина Авраменко – авторка матеріалів, які були рекомендовані учасникам тренінгу для ознайомлення. Зараз вона перебуває в Румунії на професійному стажуванні, тож поділилася своїми спостереженнями за медіапростором цієї країни, станом медійної грамотності її громадян, дотриманням там заходів з інформаційної безпеки.
– Коли румуни намагаються розібратися з тим, що відбувається в Україні, вони звертаються до медіа. На жаль, через незнання української мови вони майже не читають українські медіа. Тому споживають опозиційні російські медіа, якщо знають російську, або західні медіа, які пишуть англійською. Ось тут, на мою думку, проблема, – зауважила Ірина Авраменко. – Водночас, у румунів дуже сильна історична пам’ять. Їм досі болить і розграбовані під час другої світової війни Радянським Союзом історичні цінності, і анексована Бессарабія, і депортація до Сибіру. Вони сприймають нашу війну так, як, мабуть, жодна інша країна. Так, пропаганда є, але тішить те, що румуни не забувають, хто є росія. І оскільки Україна – їхні сусіди, вони нас трохи знають і розуміють, що ми не їмо немовлят. Тож вони схильні довіряти більше нам, а не росіянам.
Захід відбувся в рамках проєкту Інституту демократії імені Пилипа Орлика «Мобілізація зусиль для стимулювання попиту на кращу журналістику та вдосконалення навичок критичного мислення громадян».
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Дніпрі – 050 919 84 79 ( координатор Наталя Назарова), адреса: вул. Старокозацька, 8;
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
