Командир взводу, молодший сержант, журналіст Антон Клітний загинув 25 червня внаслідок осколкового поранення під час бою поблизу Оріхова Запорізької області.
Про це повідомили рідні загиблого у соцмережах.
«Кажуть, що ту позицію захищало п’ятеро осіб. Двох із них Антон відіслав у тил за якимись справами, тим самим зберіг життя частині бійців, а сам як командир залишився на лінії вогню. Забрати наших загиблих воїнів змогли лише через дві доби після трагедії, теж під обстрілами і з великим ризиком для життя», – написала в соціальній мережі мама загиблого Наталія Клітна, яка є головою Асоціації правовласників та постачальників контенту.
До початку повномасштабної війни Антон Клітний був юристом та правозахисником, дизайнером та журналістом «СтопКору», засновником інформаційного агентства «25.інфо».
– Клітний Антон Володимирович – це не просто журналіст, юрист, не просто талановита людина. Це – найсвітліша людина, яку я коли-небудь зустрічала, – сказала в коментарі НСЖУ колега і подруга Антона, юристка Роксолана Арійончик. – На війну він пішов не за повісткою. Ще до війни, коли стало очевидно, що вона почнеться, Антон рішучо сказав: «Я піду захищати країну. Відчуваю, що будуть військові дії. Я мушу бути там!..» І записався в тероборону. Захищав Київ. Потім його перекинули на запорізький напрямок, де він і загинув… На момент загибелі він був командиром взводу. Нещодавно отримав звання молодшого сержанта, чим дуже пишався. Його невимовно поважали побратими…
За словами Роксолани Арійончик, Антонові особливо боліла доля окупованих територій тому, що він сам – родом із Донецька, і в 2014 році родина мусила переїхати до Києва.
– Він уже втратив один дім. Новий він знайшов у Києві – і пішов боронити його. Боронити країну… Для нього це було важливо, – сказала Роксолана Арійончик.
«Антон з’явився в нашій сім’ї близько шести років тому, і його відразу всі полюбили, – написав у соціальній мережі тесть загиблого воїна Ігор Шевченко.– М’яка в спілкуванні людина з тонким почуттям гумору та іронічним поглядом… Справжній чоловік, громадянин, батько… Коли донька у важких муках народжувала Іллятка, то він ту нескінченну ніч весь час був поряд з нею і тримав її за руку. Такою він був людиною і мужнім чоловіком… Коли приїздив у коротку відпустку, то особливо ні про що не розповідав, як і про ту страшну ніч в лютому 2022-го, коли їх кинули на допомогу 72-й бригаді, що стримувала ворога під Гостомелем. Не любив бити себе в груди та нахвалятися. Такою він був людиною…»
Антонові було 28 років. У воїна залишилися дружина – журналістка Суспільного Анастасія Клітна – та маленький син.
«Як багато було попереду і раптово для нього припинилося: красива повна молода сім’я, сімейні концерти, дитячі майданчики і футбол з маленьким сином, професійна реалізація, подорожі, – написала мати Антона Наталія Клітна. – Він грав на гітарі, катався на сноуборді, любив свою новеньку машину, захоплювався програмуванням. Чесний, відкритий, надійний, дуже добрий. Моя гордість, сенс мого життя…»
НСЖУ висловлює щирі співчуття родині загиблого. Вічна пам’ять, честь і шана!
Інформаційна служба НСЖУ
