Номер 9 «Вістей Барвінківщини» – перший за 8 з гаком місяців війни – отримують цієї п’ятниці жителі Барвінківської громади Харківської області. 3-тисячний тираж газети надруковано за сприяння Національної спілки журналістів України та іноземних фінансових донорів.
Зупинити випуск газети довелося у зв’язку з початком масованої російської агресії. З березня по жовтень у Барвінківській громаді відбувалися щоденні обстріли. Й лише успішний наступ українських військ у Харківській області дозволив жителям Барвінківщини почати повертатися до нормального життя.
«Мені надзвичайно приємно після тривалої перерви видати «на гора» черговий номер «Вістей Барвінківщини», – сказала в коментарі пресслужбі НСЖУ головна редакторка видання Ірина Столбова. – Я в рідній газеті працюю вже більше 40 років, але так тяжко ніколи не працювалося. Втім, було величезне бажання вийти до читачів друкованих словом. І ми це зробили завдяки допомозі Національної спілки журналістів України!»
Наклад свіжого номера «Вістей Барвінківщини» надруковано в балаклійській друкарні «Балдрук». 2 тисячі примірників «Укрпошта» вперше на Барвінківщині доправить передплатникам (поштові відділення тільки відновлюють свою роботу), ще 1 тисячу буде поширено серед жителів громади волонтерами та за сприяння місцевої влади.
«Підтримка ЗМІ на деокупованих територіях – наш пріоритет, адже місцеві медіа ефективно долають інформаційний вакуум та об’єднують українців на захист і відбудову країни. Важливо, аби у людей була об’єктивна інформація, – наголошує голова НСЖУ Сергій Томіленко. – На деокупованих територіях важлива підтримка традиційних каналів мовлення, зокрема друкованої преси».
Раніше за сприяння НСЖУ та іноземних фінансових донорів на деокупованих територіях Харківщини вже побачили світ свіжі номери газет «Обрії Ізюмщини» та лиманська «Зоря».
Газеті «Вісті Барвінківщини» – 91 рік, до війни це видання було доволі успішним. Коли російські військові розпочали регулярні обстріли Барвінкового, працівникам редакції довелося евакуюватися. Приміщення редакції суттєво постраждало. Проте, головна редакторка не втрачала оптимізму і сподівалася на відновлення виходу газети.
