Забезпечення трудових прав працівників медіа, трудових і соціально-економічних відносин, оплати і охорони праці тощо – ці питання обговорювалися під час спільного онлайн-форуму «Захист трудових прав в умовах воєнного стану», організованого Національною спілкою журналістів України та Федерацією профспілок України. До фахівців ФПУ надійшло понад 90 запитань від медійників з усіх регіонів України, серед яких немало – з прифронтових та деокупованих територій.
Публікуємо відповіді спеціалістів Федерації профспілок України на запитання, які найбільше цікавили медійників.
–Яке ставлення профспілок до організації праці редакцій з журналістами-ФОП? Які ще форми оплати праці фрілансерів можуть застосовуватися, і які з них найприйнятніші для журналістів-фрілансерів?
Леся Зайко, доцент кафедри філософсько-історичних студій та масових комунікацій Державного університету «Житомирська політехніка», Житомирська область.
–Чинним законодавством не обмежене право роботодавця укладати договори з ФОПами для виконання робіт чи отримання певних послуг, проте забороняється оформляти договором з ФОП фактичні трудові відносини.
Справді, метою створення профспілок є здійснення представництва та захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілки в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, а також з іншими об’єднаннями громадян. Членами профспілок є також фізичні особи – підприємці (статути різних профспілок передбачають членство ФОП).
Тому оформлення фактичних трудових відносин з журналістом договором з ФОП у примусовому порядку є порушенням законодавства і в таких випадках необхідно звертатися до Державної служби України з питань праці.
Праця фрілансерів врегульована статтею 21-1 КЗпП України, відповідно до якої трудовий договір з нефіксованим робочим часом – це особливий вид трудового договору, умовами якого не встановлено конкретний час виконання роботи, обов’язок працівника виконувати яку виникає виключно у разі надання роботодавцем передбаченої цим трудовим договором роботи без гарантування того, що така робота буде надаватися постійно, але з дотриманням умов оплати праці, передбачених цією статтею.
Роботодавець самостійно визначає необхідність та час залучення працівника до роботи, обсяг роботи та в передбачений трудовим договором строк погоджує з працівником режим роботи та тривалість робочого часу, необхідного для виконання відповідної роботи. При цьому повинні дотримуватися вимоги законодавства щодо тривалості робочого часу та часу відпочинку.
Кількість трудових договорів з нефіксованим робочим часом у одного роботодавця не може перевищувати 10 відсотків загальної кількості трудових договорів, стороною яких є цей роботодавець.
Заробітна плата виплачується працівникові, який виконує роботу на підставі трудового договору з нефіксованим робочим часом, за фактично відпрацьований час.
Працівник, який відпрацював на умовах трудового договору з нефіксованим робочим часом понад 12 місяців, має право звертатися до роботодавця з вимогою укладення строкового або безстрокового трудового договору на умовах загальновстановленого у роботодавця графіка роботи з відповідною оплатою праці.
Таким чином, законодавством для працівників з нефіксованим робочим часом передбачена виплата заробітної плат за фактично відпрацьований час.
ДОВІДКА. Всеукраїнська онлайн прес-конференція на тему: «Захист трудових прав в умовах воєнного стану», яку організували і провели Національна спілка журналістів України і Федерація профспілок України у межах підписаного між організаціями Меморандуму про співпрацю, відбулась 14 березня. В онлайн-форумі взяли участь 87 представників медіа.
Інформаційна служба НСЖУ
Фото з відкритих інтернет-ресурсів
