Секретар НСЖУ, головний редактор газети «Обрії Ізюмщини» Костянтин Григоренко під час вимушеної евакуації при підтримці львівських колег продовжував адмініструвати сайт «Обрії Ізюмщини» дистанційно. Після звільнення Харківщини за першої можливості повернувся в рідний Ізюм і почав відновлювати випуск друкованої газети.
Він розповідає, як перелаштовував роботу редакції з перших днів віроломного вторгнення рашистів в Україну, радить, як, на його думку, можна вистояти газеті в складні часи:
Сайт «Обріїв Ізюмщини» в евакуації
Коли з наступом російського війська вимушений був виїхати на захід країни, наш сайт «Обрії Ізюмщини» став майданчиком між окупованою і вільною територією України і єдиним засобом масової інформації, який повідомляв про ситуацію на тимчасово окупованій Ізюмщині, верифікував злочини окупантів. Сьогодні правоохоронні і слідчі органи розкривають справи проти колаборантів, зрадників, прислужників окупанта, користуючись і матеріалами сайту «Обрії Ізюмщини».
Було складно, сайт витримав кілька кібератак, двічі наш сайт блокували. Тоді я звертався по допомогу в усі відомі мені медійні організації, писав про нашу проблему пости у фейсбуці. І нам допомогли – сайт двічі відновлювали добрі люди, з якими я навіть незнайомий.
Складно було в евакуації відновлювати електронну пошту, інші сервіси. Наш корпоративний телефон, до якого були прив’язані всі паролі, залишався в Ізюмі, а на нього приходили всі SMS з кодом на вхід в електронну пошту, ютуб тощо. Відновити можливість відкривати пошту та інші ресурси також допомогли нам медійні організації.
До широкомасштабної війни на тренінгах і семінарах для локальних медіа я розповідав, як наш цифровий майданчик давав динаміку дохідної частини. І вже під час великої війни, навесні 2022 року, від бірж прямої реклами почали надходити пропозиції розмістити рекламу на нашому сайті. Потрібна була також реклама для великих мережевих супермаркетів, що повертаються на споживацький ринок України.
Спочатку я відмовлявся давати таку рекламу, але з вересня ми все-таки почали виставляти марковану рекламу COMFY, «Епіцентру», «Алло», інших замовників. Тепер з упевненістю можу сказати, що ринок реклами є, і раджу колегам: користуйтеся можливістю давати рекламу.
Перший номер «Обріїв» у вільному Ізюмі
У вересні, через тиждень після того, як Президент України відвідав деокупований Ізюм, після шестимісячної паузи ми випустили перший номер друкованої версії «Обріїв Ізюмщини». Підштовхнули нас до цього кроку голова НСЖУ Сергій Томіленко і голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко, а разом з тим ми отримали від НСЖУ грошову допомогу на випуск першого номера.
Цей перший номер зверстали на Львівщині, а надрукували в Харкові, звідки волонтери передали надрукований тираж в Ізюм. Так було протягом вересня-жовтня: друкували тираж 5000 примірників і з друкарні передавали в Ізюм. Попит на «Обрії» був шалений, люди просили не припиняти випуск газети, поширювати її, і ми зрозуміли, що закривати видання не маємо права.
Треба сказати, що в Ізюмі до цього часу немає телебачення і сталого інтернету, не працює радіо, отже єдине джерело інформації – це наша газета, яка надходить у продаж до торговельних мереж Ізюмщини.
Вайбер і телеграм – не альтернатива
Хотів би наголосити: думка про те, що соціальні мережі можуть замінити традиційні ЗМІ – хибна. Не піддавайтесь запевненням, що вайбер і телеграм можуть замінити друковану газету. Коли після повернення в Ізюм я промоніторив усі місцеві пабліки, то всі їх видалив, бо неможливо було витримати, коли постійно натикаєшся на неправдиву інформацію, в чатах ведеться якесь з’ясування стосунків, присутня лайка.
З грудня наша редакція увійшла в більш-менш стабільний графік роботи, «Обрії» почали виходити щотижня. Наскільки це було можливо, обладнали в орендованому під офіс приміщенні чотири робочих місця, забезпечили оргтехнікою. Щоправда, верстаємо газету на Львівщині, бо поки що не маємо комп’ютера, на який можна встановити всі необхідні програми.
Від Національної спілки журналістів наша редакція отримала дуже потрібний в сучасних умовах блекаутів генератор, зараз йдеться про те, що нам зможуть передати старлінк. За таку підтримку ми щиро вдячні.
Попри труднощі і проблеми, з’являються і нові можливості
На жаль, справджуються прогнози про те, що багато газет, редакції яких опинилися в окупації або на прифронтових територіях, можуть припинити свій вихід у світ. На Харківщині з 1 січня 2023 року припинили видання 15 місцевих газет, і тільки 12 продовжують виходити в різних обсягах з різною періодичністю. З усіх довоєнних локальних аудіовізуальних засобів масової інформації і працюють три радіо і три телерадіокомпанії.
Насамкінець хотів би сказати, що попри всі труднощі і проблеми, у прифронтових газет і газет з деокупованих територій з’явилися нові можливості, і цими можливостями треба користуватися. Перш за все, слід розвивати цифрові платформи, слідкувати за програмами міжнародних донорських організацій і старатися увійти в ці програми. Упевнений, що увага міжнародних організацій й надалі буде сфокусована на Україну, тож треба не зупинятися і не втрачати жодної можливості зберегти свої видання.
Записала Ольга Войцехівська, інформаційна служба НСЖУ
