Робота медійників у воєнний час набуває особливої ваги. Адже це не лише документування злочинів ворога, не лише об’єктивне і правдиве інформування про те, що відбувається у країні або на певній території, не лише розповіді про людей і ситуації, а й потужний знак упевненості й стійкості. Адже саме друковане слово, особливо слово локальних медіа на прифронтових і деокупованих територіях – незаперечний факт того, що Україна бореться й упевнено йде до Перемоги. Люди хочуть читати регіональну пресу, люди радіють кожному номеру і вчитуються в написане. Однак не всі читачі знають, яких надзусиль докладають журналісти для того, щоб випустити номер, та для того, щоб він потрапив до читачів. Істотну допомогу локальним медіа надають Національна спілка журналістів України, міжнародні партнери та друзі, низка організацій, які підтримують українську пресу у цей непростий час.
Про це йшлося під час роботи масштабних заходів – кампусу та міжнародної конференція «RE:Cover» на підтримку українських журналістів. Заходи відбулися 22-26 листопада у польському Кракові і стали частиною програми «Голоси України», що фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Організатор заходів – авторитетний Європейський центр свободи преси та ЗМІ (ECPMF). Ключовими темами заходів стали журналістика, активізм, висвітлення війни, боротьба із дезінформацією, штучний інтелект, психологічна підтримка журналістів. Учасниками цих масштабних недійних заходів стали понад 150 журналістів та експертів, серед яких – і представники НСЖУ. Це друга така масштабна подія, організована ECPMF. Перша відбулася торік у Словаччині.
Програма розпочалася показом документального фільму про проєкт «Резиденція для журналістів в Косово», який був ініційований Європейським центром свободи преси та медіа (ECPMF), профінансований урядами Республіки Косово і ФРН, і партнером якої є НСЖУ. Завдяки проєкту «Резиденція в Косово», українських 12 журналістів і журналісток, які отримали прихисток у Косові, при цьому маючи можливість виконувати свою звичну журналістську роботу.
«Програму професійного захисту «Резиденція в Косово» абсолютно справедливо можна вважати одним із кращих проектів для українських журналістів під час війни. Цей проект можливість для України залишатись у медійному просторі Західних Балкан, попри агресивну пропаганду росії». – зауважила журналістка Людмила Макей.
Під час заходів у Кракові йшлося й про те, що підтримка українських медіа під час війни має бути пріоритетом для міжнародних організацій. На цьому, зокрема, наголосив голова НСЖУ Сергій Томіленко, який став одним зі спікерів міжнародної конференції та кампусу RE:cover. Він зазначив, що пріоритетом НСЖУ є рекомендації міжнародним донорам підтримувати колег, які намагаються забезпечити інформування фактично в окопах або в зруйнованих росіянами медіа. Одним з пріоритетів Спілки є залучення міжнародних фінансових донорів для підтримки колег, котрі забезпечують стійке інформування людей на прифронтових територіях. Також Сергій Томіленко подякував Міжнародній та Європейській федераціям журналістів та ЮНЕСКО за підтримку роботи мережі Центрів журналістської солідарності, яка надає медійникам екстрену допомогу.
– Сьогодні ми бачимо відродження преси на цих територіях. Газети там часто стають єдиним засобом інформування населення. Абсолютна більшість українських журналістів, редакторів і медіа сьогодні виживають саме завдяки міжнародній підтримці права людей на отримання інформації. Треба докладати максимум зусиль, аби Україна була в порядку денному міжнародних медіа, а підтримка українських журналістів та медіа під час війни має бути стійким пріоритетом для міжнародних організацій, — звернув увагу Сергій Томіленко.
Також він висловив переконання, що міжнародна підтримка українських медіа триватиме, адже її скорочення означало б обмеження інформування українців.
– Це міф, що журналісти в Україні не можуть об’єктивно висвітлювати війну. Так, журналісти в Україні знаходяться в величезному стресі. Та це не заважає їм бути об’єктивними. Бо ніхто як вони не орієнтуються краще в ситуації! – наголошує журналістка-розслідувачка Любов Величко.
Модеруючи сесію «Посилення боротьби із дезінформацією», спікерами якої були медіаюристи Антоніна Черевко, Людмила Панкратова і Максим Дворовий, голова НСЖУ звернув увагу на те, що важливим є оперативне реагування на російську пропаганду, бо з кожним днем вона вдосконалюється, тож для протистояння їй необхідні ефективні рішення.
– Ми говоримо про дезінформацію в контексті зміни медійного законодавства. Маємо зміни в медійному ландшафті, адже ухвалено Закон України «Про медіа». І ми як Спілка шукаємо можливості спростити цю редакційну практику, роз’яснюємо законодавство. У цьому контексті говоримо про важливість професійної журналістики в умовах війни, – зазначив Сергій Томіленко і продемонстрував бахмутську газету «Вперед», завдяки якій багато громадян отримують якісну надійну інформацію, котра декому врятувала життя.
За словами Андреа Рот – представниці Європейської федерації журналістів, членкині виконкому Європейської федерації журналістів, заступниці голови Баварської Асоціації журналістів (Німеччина), без роботи медійників ніхто б не знав про воєнні злочини росіян, тож журналісти важливі. Пані Андреа закликала всіх не забувати про війну та українських журналістів, та нагадала, що Німеччина солідарна з Україною.
– Багато журналістів було вбито під час виконання своїх обов’язків… Що б ми робили без журналістів? Ніхто б тоді не знав про воєнні злочини (росіян). Ніхто в світі не знає, що відбувається насправді. Журналісти важливі: вони свідки, вони сміливі, — каже Андреа Рот.
– Ми бачимо, як народ України воює за свою незалежність. Багато з присутніх тут журналістів писали про війну на Донбасі ще у 2014 році. І сьогодні українські журналісти продовжують висвітлювати війну. І майбутнє України підготовлюється сьогодні на полі бою. І перемога на полі бою є передумовою для свободи і демократії. Тому українцям треба мати зброю, боєприпаси. І для перемоги слід підтримувати збройні сили України. Це вкрай важливо і це чіткий пріоритет, – зауважила Ребекка Гармс, відома німецька політикиня та громадська діячка.
Відомий український журналіст, голова КЖЕ та співзасновник Громадського радіо. Андрій Куликов переконаний, що це честь працювати в професії, але лише честь – коли ми дотримуємося стандартів і професії.
–У мене в руках газети «Новий день» і «Володимирецький вісник». І це доказ того, що нічого насправді не зникає. Дехто казав, що всі на цифрі, кому потрібні ті газети? Але Харківська, Сумська, Чернігівська області після деокупації показали, що це не так. Щойно звільняли території, працівники газет везли людям газети. Бо після деокупації люди заходили в інтернет і нарешті дізнавалися, що відбувалося в Києві, Варшаві, Токіо, Вашингтоні, але вони не знали, що було за п’ять кілометрів від них. І тому місцева газета, радіо, телебачення повідомляють це. Звісно, треба справедливі ринкові умови, саморегуляція. І тут Національна спілка журналістів України може відігравати важливу роль, що вони зараз роблять в підтримці друкованих ЗМІ, – підкреслив Андрій Куликов.
Однією з панелей для обговорення стала тематика штучного інтелекту, який все агресивніше захоплює цифровий простір. Під час обговорення медійники намагалися дати відповідь на запитання: в чому користь та можливі небезпеки ШІ? Хто він нам – друг чи ворог? Як медійники можуть грамотно використати напрацювання ШІ, але без шкоди для себе і читачів?За словами першої секретаря НСЖУ, членкині української Комісії з журналістської етики Ліни Кущ, головне у використанні журналістами штучного інтелекту – це чесність із аудиторією і з самим собою.
– Можна і треба використовувати в своїй роботі штучний інтелект, але бути чесними! Це крутий інструмент, варто вивчати і застосовувати, як на мене. Якщо журналіст, який скористався допомогою штучного інтелекту, допускає помилку, то він має визнати що це помилка саме його, журналіста, а не ШІ, – зауважила Ліна Кущ.
Окрім обговорення важливих для журналістів та медіа питань, під час заходів відбулося продуктивне неформальне спілкування, було багато зустрічей і нових знайомств, а ще – приємні сюрпризи. Так, вперше після вторгнення росії та евакуації з Херсона завдяки НСЖУ побачились колеги з херсонської газети «Новий день» – головний редактор газети Анатолій Жупина та співробітниця видання, відома херсонська журналістка Марина Савченко.
– У житті завжди є місце дивам… Ми із моїм редактором Анатолієм Жупиною зустрілися вперше з часу повномасштабного вторгнення у Кракові на заході, який допомагає вижити журналістиці, — зазначила Марина Савченко. Вона подякувала Національній спілці журналістів України та всім донорам, які підтримують українську журналістику.
– Брати участь у такому форумі велика честь… Ми можемо обговорити ті проблеми, які стоять перед творчими колективами редакцій газет, телебаченням. Ми маємо змогу спілкуватись з тими, хто прагне допомогти нам не лише вижити, а й налагодити стабільну роботу редакцій, — додав Анатолій Жупина та подякував НСЖУ за можливість зустрічі із колегами.
Також він подарував примірник газети «Новий день», яка відновила свою роботу завдяки НСЖУ та міжнародним партнерам, українці Лізі Безушко, яка є керівницею з комунікацій та кампаній у впливовій міжнародній організації Global Forum for Media Development (GMDF),
– Ваша робота на прифронтових територіях є надзвичайно важливою,— підкреслила Ліза Безушко.
smart 
Інформаційна служба НСЖУ
