Журналістика, активізм, висвітлення війни, штучний інтелект, психологічна підтримка журналістів, – теми, що обговорюються минулими вихідними на журналістській конференції в Кракові (Польща).
Подію іменують як RE:COVER – це частина програми «Голоси України», профінансованої МЗС Німеччини. Її організовує Європейський центр свободи преси та медіа. Це вже друга така подія, а перша проходила торік в Словаччині.
– Українські діти, сироти, знову готуються до Різдва під час війни. І майже ніяка війна не тривала так довго в Європі, як сьогодні, – каже Ребекка Гармс – німецька політикиня та режисерка-документалістка, яка відкрила конференцію.
Вона нагадала, що саме в ці дні Україна відзначає сумні роковини сталінського Голодомору 1932-1933 років.
– І ви знаєте, що Бундестаг визнав Голодомор геноцидом українського народу. Про це варто сказати. Окрім того, ми знаємо, що ніч напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору в Україні була важкою, бо було чи не найбільше обстрілів російськими шахедами. Такий політичний контекст нашої конференції. І ми бачимо, як народ України воює за свою незалежність. Багато з присутніх тут журналістів писали про війну на Донбасі ще у 2014 році. І сьогодні українські журналісти продовжують висвітлювати війну. І майбутнє України підготовлюється сьогодні на полі бою. І перемога на полі бою є передумовою для свободи і демократії. Тому українцям треба мати зброю, боєприпаси. І для перемоги слід підтримувати збройні сили України. Це вкрай важливо і це чіткий пріоритет, – каже пані Ребекка.
Вона зауважує, що оборона України ведеться насамперед на лінії фронту, та не лише там. Бо українці також це і цивільні громадяни, які працюють на фронт, які долучаються до перемоги, виконують багато завдань для перемоги. І серед цивільних – журналісти. Вони працюють, щоб люди отримували життєво важливу інформацію.
– Багато журналістів, які представляють незалежні медіа, у складних ситуаціях. Але вони працюють. І вони інколи більше ніж журналісти. Вони повідомляють про жахи війни, збирають свідчення, і докази, і допомагають повідомляти про злочини світу. Тобто подають докази війни. Також вони висвітлюють корупцію. І сьогодні західні медіаорганізації говорять, як зробити роботу українських ЗМІ стійкою. А в цей час українські журналісти стають все професійнішими. І ми маємо обговорити те, як медіа в Україні мають сприяти побудові громадянського суспільства, та водночас треба говорити про те, чого вже досягають українські журналісти. Вони розслідують ситуацію в армії, у владі, у збройних силах. І вони ризикують собою. І коли розпочалося повномасштабне вторгнення, ми довідалися, що існував чорний список Кремля. І там була не лише владна верхівка, а й інтелектуальна еліта, там були і журналісти. Попри те, українські журналісти не покидають країну, а працюють. Я дякую українським журналістам за їх важливу роботу, – сказала пані Ребекка.
Матеріал підготовлено за підтримки Проекту «Посилення стійкості медіа в Україні». Впроваджується Фундацією «Ірондель» (Швейцарія) та IRMI, Інститутом регіональної преси та інформації (Україна). Фінансується Фондом «Швейцарська солідарність» (Swiss Solidarity).
Інформаційна служба НСЖУ та Назарій Вівчарик, Краків
