Як повідомляють кримські ЗМІ, у підконтрольному Росії «міському суді» Феодосії оголосили вирок громадянській журналістці Ірині Данилович, яка висвітлювала політичні судові процеси і вела свою сторінку, присвячену проблемам охорони здоров’я на Кримському півострові. Суддя оголосила вирок про засудження Ірини Данилович на 7 років позбавлення волі та штраф у 50 тисяч рублів.
Цей злочин окупаційної російської влади почався з викрадення Ірини Данилович по дорозі з роботи додому. Як повідомляє сайт Крим.Реалії (проєкт «Радіо Свобода»), інформація про зникнення громадянської журналістки Ірини Данилович поширилася 2 травня. На зв’язок вона перестала виходити за три дні до цього. Співробітники ФСБ провели обшук в її домі та забрали всі мобільні телефони, пообіцявши батькам, людям похилого віку, що відпустять Ірину за десять днів. Потім ще кілька днів у російському силовому відомстві заперечували, що мають відношення до затримання Данилович. Тим часом родичі змогли отримати відео з камери спостереження, на якому видно, як жінку силоміць закидають у машину кілька людей. При цьому один із них демонструє випадковому свідку викрадення якесь службове посвідчення.
Про те, що викрадена журналістка утримується у слідчому ізоляторі, стало відомо лише через 13 днів, коли там прийняли для неї посилку, яку до цього відмовлялися приймати. Ще за кілька днів адвокату вдалося з нею зустрітися та дізнатися, що тиждень Ірина Данилович провела у підвалі ФСБ, де її перевіряли на причетність до діяльності українських спецслужб, у тому числі за допомогою допиту на поліграфі.
Таким чином, сьогодні в Криму є принаймні два фактично однакових кейси з фальшивим звинуваченням невинних людей. Коли в березні в Криму затримали фрілансера «Радіо Свобода» Владислава Єсипенка, його піддавали тортурам і вимагали зізнатися, що він працює за завданнями української розвідки. А коли це абсурдне звинувачення довести не вдалося, йому в автомобіль підкинули саморобну гранату. Так само вчинили з Іриною Данилович. Коли не вдалося довести звинувачення в «передачі несекретної інформації третій країні», їй в сумку підкинули, а потім «знайшли» саморобний вибуховий пристрій. Її затримали таким чином за статтею 222.1 КК РФ «Незаконне придбання, передача, збут, зберігання, перевезення чи носіння вибухових речовин чи вибухових пристроїв».
Виступаючи в суді з останнім словом 27 грудня, журналістка сама зазначила, що є не першою, до кого ФСБ Росії застосовує «брудні методи фальсифікацій», а також оприлюднила прізвища мешканців Криму, викрадених у Криму з 2014 року. У тому числі вона згадала Решата Аметова, якого називають першою жертвою анексії Криму. Ірина Данилович заявила, що чекала на поповнення списку таких людей.
На суді Ірина Данилович засвідчила, що після викрадення її привезли до управління ФСБ та тримали у підвалі. Перед допитами на поліграфі душили, щоб залякати та зламати психологічно, довго не виводили до туалету, загрожували тортурами. За тиждень сказали, що відпустять після того, як вона підпише всі папери. Коли журналістка відмовилася, людина, яка її викрадала, пообіцяла, що вивезе до лісу і там закопає. А коли Ірина підписала папери, її замість відпустити додому, як обіцяли, оголосили абсурдне звинувачення.
У серпні розпочався судовий процес у справі Ірини Данилович. Усі докази звинувачення були побудовані на свідченнях співробітників ФСБ та двох підставних «понятих», які нібито бачили, як у сумці Ірини Данилович знайшли вибуховий пристрій. Поведінка «понятих» у суді виявилася показовою – багато подробиць вони згадати не змогли чи дали різні свідчення. При цьому один із них відмовлявся відповідати на питання захисту та черпав свої відповіді з копії протоколу, а не з власної пам’яті. Другий поскаржився, що нещодавно потрапив у ДТП, тож у нього бувають провали у пам’яті. Причому, обидва старанно ховали обличчя за медичними масками, а Ірина Данилович заявила, що бачить цих людей вперше у житті. Пізніше з’ясувалося, що один із них є заступником начальника відділу міграції ОМВС Росії в Бахчисарайському районі.
Суддя також не відрізнялася об’єктивністю та безсторонністю. Суддя Наталія Кулинська була в минулому українською суддею, щодо якої Генпрокуратурою України оголошено підозру щодо статті за державну зраду. У цьому процесі вона запам’яталася не лише тим, що ніяк не реагувала на «мистецтво» свідків, а й тим, що одним рішенням відмовила у допиті 15 свідків, а також відмовилася оглядати речові докази у справі. Захист звернув увагу, що за чотири засідання, на які вклалося все судове слідство, суддя Кулинська допустила десять епізодів очевидних порушень законодавства або невмотивованих дій на користь сторони звинувачення. Однак клопотання про відвід самої себе суддя відхилила.
На днях Ірина Данилович повідомила, що вона хворіє на отит. Хвороба з’явилася не просто. Журналістка організувала масове звернення зі скаргами на дії адміністрації СІЗО, які обмежували права ув’язнених, в зв’язку з чим до установи приїжджала комісія. За це адміністрація СІЗО запроторила її в холодну камеру, де в неї через переохолодження і з’явилася хвороба. 15 грудня Ірина Данилович змогла передати, що її стан здоров’я різко погіршився – вона майже втратила слух через відсутність медичної допомоги, страждає на сильний головний біль через запалення вуха. Незважаючи на цю заяву, медичну допомогу їй так і не надали. «Поріж собі вени, а нас не чіпай», – отримала Ірина відповідь.
На початку передостаннього судового засідання Ірині Данилович стало зле. Викликали швидку. Але медики у госпіталізації відмовили, описали хворобу як «вухо стріляє», і конвой у напівнепритомному стані доставив журналістку до зали суду для участі у дебатах. Про те, що прокурор просить позбавити її волі на сім років, Ірина Данилович не чула. Вона взагалі нічого не чула та не розуміла, що відбувається – неодноразово про це заявляла під час засідання, але суд не реагував.
Як повідомляє сайт «Крим.Реалії», після виступу журналістки з останнім словом, в якому вона заявила, що «це показова кара», суд пішов до нарадчої кімнати, де перебував всього 2 робочих години. «Цей час є недостатнім для повноцінного та всебічного вивчення всіх обставин кримінальної справи, оцінки допустимості доказів та винесення незалежного рішення. Такий короткий період перебування у дорадчій кімнаті може бути ознакою того, що вирок виявився судом підготовленим заздалегідь», – резюмують правозахисники.
Батько громадянської журналістки Ірини Данилович Бронислав Данилович назвав рішення підконтрольного Росії «міського суду» Феодосії щодо його дочки «упередженим» і «політично мотивованим». «Зважаючи на все, як сьогодні проходив суд, яким був обвинувальний вирок, чому там приділялася увага, то маю сказати, що фактично 70 відсотків матеріалів суду акцентували увагу на тому, що Ірина займалася якоюсь шпигунською діяльністю… Чи це так? Це абсурдно. Якою секретною інформацією вона могла володіти? Як на шприц накласти голку чи як поставити крапельницю? З іншими речами вона не стикалася», – сказав батько Ірини Данилович під час прес-конференції. Він також зазначив, що під час зачитування обвинувальної частини вироку суддя «більше, ніж вибухівці», приділяла увагу особистим листуванням Ірини Данилович та інформації з її гаджетів.
Як повідомляє Кримська правозахисна група, правозахисники засудили вирок громадянській журналістці Ірині Данилович. Правозахисники переконані: справа Ірини Данилович сфабрикована. Журналістку утримували в підвалі ФСБ без жодного статусу та адвокатської допомоги, допитували на поліграфі, чинили психологічний тиск: обіцяли вивезти в ліс, до Маріуполя і годували один раз на день. А нещодавно стало відомо, що Данилович били та душили співробітники ФСБ.
Заступник голови Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін заявив, що справа проти Ірини Данилович грубо сфальсифікована, починаючи від її фактичного викрадення співробітниками ФСБ Росії. «Все так зване слідство щодо неї базувалося на незаконних методах: після викрадення Ірину тримали у підвалі будівлі ФСБ та застосовували до неї різні форми тиску та залякування, навіть тортури – били та душили. Але фсбвці назвали це «добровільною явкою» для допитів. На допитах її змушували зізнатися у зв’язках з українськими спецслужбами, чого довести не могли. Її змусили підписати порожні бланки, а потім підкинули в її сумочку двісті грамів вибухівки, – повідомив правозахисник. – Так званий «судовий розгляд» її справи повністю позбавив Ірину Данилович права на справедливий суд та був цинічним судилищем».
«Все це чітко свідчить про те, що Ірина ув’язнена виключено за її громадянську активність та підтримку України», – підсумував Чекригін.
НСЖУ раніше заявляла, що засуджує судилище над громадянською журналісткою Іриною Данилович та вимагає її звільнення.
Інформаційна служба НСЖУ