Національна спілка журналістів України провела онлайн-конференцію, присвячену практичним рішенням технічного забезпечення редакцій під час війни. Досвідом ділилися керівники медіа з прифронтових та тилових регіонів, які щодня долають виклики енергетичної кризи та безпекових ризиків.
Конференція «Технічна стійкість медіа в умовах війни», у який взяли участь понад 50 журналістів з різних регіонів України – від Острога на Рівненщині до Ізмаїла на Одещині, від Путивля на Сумщині до Запоріжжя, відбулася в межах програми Frontline Press, що реалізується НСЖУ спільно зі Шведською медіабізнес-асоціацією (TU). Головна мета заходу – допомогти локальним редакціям адаптуватися до роботи під обстрілами та в умовах постійної небезпеки.
Як зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко, сьогодні технічна стійкість – це не лише професійний аспект, а й питання фізичного виживання та доступу до аудиторії. Кожен медійник змушений самотужки забезпечувати редакцію живленням, опаленням та зв’язком, часто працюючи при світлі блогерських ламп під час відключень. Спілка активно лобіює створення в Україні спеціального технічного фонду підтримки регіональних медіа за сприяння міжнародних партнерів, зокрема уряду Японії та корпорації JICA, аби допомога була системною, а не фрагментарною.
Під час заходу було презентовано результати дослідження технічного стану 25 прифронтових редакцій. Згідно з даними, понад 90% медіа працюють на застарілому або зношеному обладнанні, а кожна третя редакція в прифронтовій зоні втратила техніку через бойові дії. Понад 75% журналістів втрачають робочий час через перебої з електрикою, при цьому лише 10–15% редакцій мають змогу самостійно інвестувати в оновлення технічної бази. Найгострішими залишаються запити на енергетичне обладнання, пристрої для створення мультимедійного контенту та сучасні ноутбуки.
Сергій Томіленко, голова НСЖУ:
«Зараз кожен із нас не може, на жаль, зосередитись лише на професійних аспектах, а має забезпечити доступ редакції до живлення, до опалення, до певних умов. Питання технічної стійкості різко потребує перебудови своєї звичної редакційної практики. Ми хочемо, щоб підтримка була не фрагментарною, а системною. Місцеві медіа є критичною інфраструктурою, і без доступу до локальних новин не можна говорити про інформаційну стійкість України. Наші зусилля спрямовані на те, щоб віддані професіонали могли продовжувати роботу, втілюючи гасло: “Журналісти важливі”».
Ірина Хроменко, координаторка проєктів НСЖУ:
«Ми намагалися зробити захід максимально практичним, тому звернулися до людей, які щодня працюють над тим, щоб їхні редакції функціонували. Під час дослідження ми побачили тенденцію: навіть друковані медіа розвивають мультимедійний контент і вже намагаються на цьому заробляти. Одна з редакцій написала, що їм дуже потрібен якісний смартфон для зйомки відео, бо вони вже монетизували свій контент у Facebook. Спілка буде працювати в цьому напрямку».
Олександр Соломко, директор Ямпільського інформаційного агентства (Сумщина):
«Сьогодні всю країну можна назвати прифронтовою, але зона у 15–20 кілометрів від кордону має свої особливості. Наше перше завдання – зберегти життя працівників, а друге – якнайшвидше отримати від них інформацію. Якщо ми просто скаржитимемось на відсутність світла чи зв’язку, аудиторія швидко знайде інше джерело, і, як правило, це буде якийсь “жовтий” телеграм-канал. Ми маємо навчитись не тільки виживати в таких умовах, а й розвиватися».
Василь Мирошник, головний редактор газет «Зоря» та «Вісник Богодухівщини» (Харківщина):
«Вночі ворог почав бити по фарах. У них настільки багато дронів різних модифікацій, що їм усе одно, кого вбивати. Ми перестали повертатися з відряджень у нічний час, намагаємося робити це за світла і триматися великих доріг. Нашу редакцію розтрощили декілька разів підряд – це було прицільно. Ворог знає, наскільки ми для нього небезпечні. Вони будуть з нами боротись завжди, якщо ми будемо по цю сторону добра».
Андрій Русиняк, генеральний директор ТРК «РАІ» (Івано-Франківщина):
«Ми ще у 2014 році розуміли, що рано чи пізно електроенергія буде дорогою і виникнуть проблеми, бо Московія просто так від нас не відчепиться. Нам треба бути до всього готовими. Ми живемо в тиловій області, маємо багато релокованих підприємств та військових, яким допомагаємо адаптуватися. Ми мусимо змиритися з цим міксом робіт, але не мусимо миритися з тим, що ворог по нас гатить».
Спікери поділилися своїм практичним досвідом і напрацюваннями. Їхні рекомендації опублікуємо згодом на нашому сайті.Також конференція транслювалась на Фейсбук-сторінці НСЖУ. Трансляцію можна подивитись за посиланням.
ДОВІДКА. Онлайн-конференція відбулася в межах програми Frontline Press, яка реалізується спільно зі Шведською медіабізнес-асоціацією (Tidningsutgivarna / TU) та спрямована на підтримку локальних редакцій у прифронтових областях України.
Інформаційна служба НСЖУ
