Медіарух, а також провідні медійні та громадські організації України виступили зі спільною заявою, у якій висловили глибоку стурбованість ознаками системного тиску на розслідувальну журналістику з боку державних правоохоронних структур. Організації закликають Державне бюро розслідувань до відкритої комунікації, а органи влади й суди – до неухильного дотримання гарантій свободи слова. Заява опублікована на сайті Центру прав людини ZMINA.
Як зазначається, заяву зумовили дві події, що відбулися протягом кількох днів і свідчать про небезпечну тенденцію переслідування медіа.
Обшуки та погрози насильством навколо розслідування «Бабеля»
7 липня Державне бюро розслідувань провело обшуки у співзасновника онлайн-видання «Бабель» Олексія Бабенка, членів його родини та в офісі його компанії «Вирій» (виробник дронів). Офіційних пояснень від правоохоронців немає, проте редакція пов’язує це із резонансним розслідуванням журналістки Катерини Лихогляд про смерті й тортури в штурмовому полку «Скеля».
Слідчим діям передувала масштабна дискредитаційна кампанія в анонімних телеграм-каналах, а також прямі погрози та образи на адресу журналісток від військовослужбовця полку. У коментарях під відео лунали заклики до фізичного та сексуального насильства над медійницями, через що головна редакторка видання Катерина Коберник та авторка матеріалу були змушені найняти охорону.
Цензура від Печерського суду в інтересах брата директора ДБР
Паралельно 6Hex 6 липня суддя Печерського районного суду Києва Сергій Вовк ухвалив безпрецедентне рішення – заборонив Центру протидії корупції, «Слідству.Інфо» та журналістці Аліні Стрижак оприлюднювати ще не опубліковане розслідування про майно та інвестиції Олександра Сухачова, який є рідним братом директора ДБР Олексія Сухачова.
Заборону накладено як захід забезпечення позову, який ще навіть не подали, за заявою пов’язаної з бізнесменом компанії. Медіаспільнота наголошує, що така «попередня заборона» (prior restraint) має ознаки SLAPP (стратегічного позову проти громадської участі), є прямим обмеженням свободи слова та суперечить Конституції України й Конвенції про захист прав людини.
Вимоги медіаспільноти
Зважаючи на небезпечні прецеденти, підписанти заяви висунули такі вимоги:
- До ДБР: відкрито пояснити причини обшуків у Олексія Бабенка та компанії «Вирій».
- До командування Сил оборони: публічно відреагувати на погрози представника полку «Скеля» на адресу медійників та гарантувати безпеку журналістам.
- До правоохоронних органів: ефективно розслідувати факти погроз фізичним і сексуальним насильством щодо журналісток «Бабеля».
- До апеляційної судової інстанції: скасувати ухвалу Печерського суду про заборону публікації розслідування «Слідства.Інфо». Суди мають припинити практику блокування матеріалів до їхнього виходу, оскільки це суперечить євроінтеграційним зобов’язанням України щодо впровадження анти-SLAPP законодавства ЄС до 2027 року.
Редакція «Бабеля» наголосила, що слідчі дії не зупинять журналістське розслідування подій у полку «Скеля» – робота над матеріалом триває.
Заяву підтримали: Медіарух, Інститут масової інформації (ІМІ), ГО «Детектор медіа», Liga.net, ГО «Львівський медіафорум», Центр прав людини Zmina, ГО «Українер», «Тексти» та ще понад десяток профільних медійних організацій і журналістів.
Раніше ми розповідали про те, що голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин повідомивипро обшуки, які ДБР провело у співвласника видання «Бабель», народний депутат розцінює ці дії як тиск на медіа.
