В Україні наразі не здійснюють правосуддя 95 апеляційних та місцевих судів, 85 судів є пошкодженими або повністю зруйнованими, десятки судів перебувають на тимчасово непідконтрольній українській владі території. Разом з тим, у період з 24 лютого по 10 жовтня поточного року судами вже ухвалено та надіслано до ЄДРСР понад 2 мільйони 965 тисяч справ, а частка справ у цих рішеннях з маркером «війна» стає все більшою.
Про це під час презентації звіту «Комунікація судовою владою справ, пов’язаних з війною: 10 питань-відповідей», презентованому в онлайн-форматі 14 жовтня ГО «Вектор прав людини», повідомив голова Ради суддів України, суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду Богдан Моніч.
– Наше завдання – разом з представниками громадянського суспільства, медійниками, правоохоронцями, міжнародними партнерами донести інформацію про такі злочини, які сьогодні скоюються на території України, до світової спільноти, – зауважив Богдан Моніч.
Директорка ГО «Вектор прав людини» Валерія Рибак та член правління організації Назарій Боярський презентували звіт та подякували за надійне партнерство та злагодженість дій усіх дотичних до звіту учасників. Дослідження ГО «Вектор прав людини» провела у співпраці з Радою суддів України, пресслужбою Ради суддів України та в партнерстві з Представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні (FES-Ukraine). Звіт «Комунікація судовою владою справ, пов’язаних з війною: 10 питань-відповідей» схвалено рішенням Ради суддів України № 33 від 6 жовтня 2022 року. «Напрацьовані за результатами дослідження рекомендації повинні стати інструментарієм на додаток до наявних у розпорядженні прессекретарів та суддів-спікерів засобів. Його можна і слід застосовувати для того, щоб донести світу інформацію про воєнні злочини та запобігти їх вчиненню», – зазначається у рішенні.
Як зазначила головна спеціалістка пресслужби Ради судів України Валентина Пастухова, у планах пресслужби – перезапустити всі технічні процеси, посилити пресслужби в апеляційних судах в регіонах, спільно з партнерами організувати навчання для прессекретарів та спеціалістів, які відповідають за зв’язки з громадськістю.
– Хочемо визначитись з принципами висвітлення справ, пов’язаних з війною, – сказала Валентина Пастухова. – У планах – стандартизувати висвітлення такої категорії справ, аби вона мала вигляд завершеної історії та виділити ці справи, аби їх було простіше шукати та мати загальну картину по всіх судах України. Ще одне важливе завдання – посилити роботу прес-служби органів суддівського самоврядування.
Ольга Решетилова, співзасновниця «Медійної ініціативи за права людини» зауважила, що їхня організація займається моніторингом та висвітленням судових справ, пов’язаних з війною, з 2016 року:
– На українські суди та правосуддя зараз покладено історичну місію встановлення подій, які відбуваються в Україні, зокрема воєнних злочинів. Головне, щоб суди розуміли покладену на них високу місію та відповідали їй, адже у різних судів і суддів – різні рівні комунікації і готовність до неї. Не бійтеся коментувати складні процеси, роз’яснення ваших позицій, пояснення суспільству, чому прийнято те чи інше рішення, адже суспільство потребує такого пояснення, – звернулась Ольга Решетилова до комунікаційників(-ць) українського правосуддя.
Віталія Лебідь, адвокатка Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини, у своєму виступі також звернула увагу на важливість комунікації з правничої точки зору:
– Важливо говорити, що окрім основоположної функції – здійснення правосуддя – суди мають виконувати комунікативну функцію і займати проактивну позицію у цьому питанні для того, щоб формувати ключові повідомлення та доносити їх до суспільства.
