У Києві відбулося четверте засідання Керівного комітету з реалізації Плану дій Ради Європи для України «Стійкість, відновлення та відбудова» на 2023–2026 роки, повідомляють у Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення. Представники Секретаріату РЄ та українських органів влади оцінили хід виконання проєктів і окреслили пріоритети подальшої співпраці. Серед тем обговорення — боротьба з мовою ворожнечі, практичні інструменти для медіа та регуляторні рішення. У заході взяв участь член Національної ради Максим Онопрієнко.
План дій Ради Європи для України – стратегічний документ, покликаний підтримати нашу країну у виконанні зобов’язань держави-члена та сприяти імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. Ухвалений у грудні 2022 року, він сфокусований на відбудові, зміцненні демократичного врядування, верховенства права та захисті прав громадян.
Одним із напрямів співпраці є сфера свободи слова та медіа, яку реалізовують через проєкт «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза ІІ». Проєкт допомагає українським медіа адаптуватися до умов воєнного та повоєнного часу, вдосконалювати законодавство й розвивати інституційну спроможність регулятора.
Значна частина обговорення під час засідання була присвячена питанням доступу до правосуддя, протидії гендерно зумовленому насильству та боротьби з мовою ворожнечі. Учасники говорили про необхідність посилення міжінституційної взаємодії, розвитку навчальних програм для суддів і прокурорів, вдосконалення законодавства відповідно до Стамбульської конвенції, а також розбудови ефективніших механізмів збору даних і підтримки постраждалих. Йшлося і про нові виклики: насильство у цифровому середовищі та поширення дискримінаційних практик в інформаційному просторі.
У сесії, присвяченій боротьбі з мовою ворожнечі, Максим Онопрієнко представив підходи регулятора до роботи з цим явищем. Він акцентував, що йдеться не лише про окремі висловлювання, а про ширші наративи, які можуть формувати дискримінаційне середовище.
«Свобода вираження поглядів не може бути підставою для приниження гідності людини. Наше завдання – сформувати зрозумілі орієнтири для медіа, які допоможуть балансувати між свободою слова і відповідальністю».
Він також розповів про практичні інструменти, впроваджені Національною радою спільно з партнерами. Зокрема, у березні 2026 року було презентовано Рекомендації для медіа щодо запобігання мові ворожнечі та дискримінації – документ, розроблений за участі експертів Ради Європи та понад 80 організацій громадянського суспільства. Крім того, для регіональних медійників проводяться тематичні тренінги.
«Ми розробили інструмент для редакцій, який дає їм чіткі критерії: як визначити мову ворожнечі, як розуміти контекст, намір, форму і вплив, як оцінювати матеріали ще до публікації. І, звісно, практичні приклади з практики Європейського суду з прав людини», – поділився Максим Онопрієнко.
Національна рада застосовує деякі підходи на практиці. Зокрема, у 2025 році регулятор виніс рішення про штраф щодо одного з онлайн-ресурсів за поширення мови ворожнечі – у матеріалі, де провокативний візуальний контент поєднував образи різних соціальних груп у спосіб, що протиставляв їх одну одній і міг провокувати ворожість. Цей випадок наочно показав, що мова ворожнечі проявляється не лише у словах, а й у контексті, візуальному ряді і впливі на аудиторію.
Водночас не всі порушення є умисними. Аналіз медіаконтенту свідчить, що дискримінаційні наративи нерідко виникають через брак знань – наприклад, коли кримінальні новини без потреби прив’язують до національності героїв матеріалу. Саме тому Національна рада поєднує регуляторні заходи з методологічною підтримкою медіа, щоб редакції могли самостійно виявляти і виправляти такі помилки ще до публікації.
«Ми бачимо, що частина порушень виникає не через умисел, а через брак знань. Саме тому важливо поєднувати регулювання з просвітницькою роботою і навчанням», – підкреслив Максим Онопрієнко.
Учасники засідання домовились працювати над чіткішим законодавчим визначенням мови ворожнечі та налагоджувати співпрацю між регулятором, правоохоронцями й правозахисниками.
Досвід поточного Плану дій ляже в основу нового стратегічного документа Ради Європи – «Демократична безпека для України» на 2027–2030 роки. Робота над ним уже почалася. Війна не зупинила реформи. Україна продовжує будувати правові механізми захисту свободи слова – і робить це разом із європейськими партнерами.
Довідково: Плани дій Ради Європи для України реалізуються з 2005 року і є дієвим інструментом підтримки реформ у сферах прав людини, верховенства права та демократії. Виконання Планів дій підлягає періодичному спільному моніторингу Керівного комітету, який відбувається у Києві, а також розглядається Групою доповідача з питань демократії Комітету міністрів РЄ у Страсбурзі. Бюджет Планів дій фінансується за рахунок регулярного бюджету РЄ та добровільних внесків міжнародних партнерів.
