Про підтримку преси у прифронтових регіонах України говорили 28 травня редактори українських видань під час онлайн-зустрічі з керівництвом Німецької асоціації журналістів (DJV), організованої НСЖУ.
Нинішній етап співпраці між DJV та Національною спілкою журналістів України розгорнулася після того, як голова НСЖУ Сергій Томіленко торік виступив на щорічному конгресі DJV в Інгольштадті. Його розповідь про становище журналістики в Україні вразила делегатів, і конгрес вирішив провести фандрейзингову кампанію на підтримку українських прифронтових медіа.
– Навіть шкільна газета пожертвувала 200 євро, – розповів голова DJV Міка Бойстер (Mika Beuster). – Жодна сума не була надто малою для цієї справи.
Завдяки індивідуальним внескам членів союзу та більшим сумам від організацій вдалося зібрати кошти, які було передано українським колегам.
– Сьогодні ми не лише підсумовуємо результати фандрейзингової кампанії, а й зустрічаємося з нашими справжніми друзями, – наголосила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ. – Завдяки підтримці Німецької федерації журналістів 12 медіа з прифронтових регіонів України отримали дуже потрібну фінансову та моральну допомогу.
Українські медійники висловили вдячність німцям за зусилля та підтримку. На пропозицію німецьких колег редактори прифронтових видань розповіли про повсякденну роботу, виклики та нагальні потреби своїх видань.
Головний редактор херсонської газети «Новий День» Анатолій Жупина розповів про реалії роботи у регіоні, розділеному фронтом, що проходить по Дніпру.
– Для нас сьогодні найголовніше – бути на місцях, у селах, бачити та фіксувати злочини російських військових, – підкреслив він. – Поява журналіста свідчить про те, що і країна, і Херсонщина продовжує боротьбу. Це вселяє людям віру у те, що відновлення відбудеться, перемога прийде.
Особливо гостро стоїть питання доставки друкованих видань. У багатьох селах Херсонщини немає електрики та інтернету, тому газети стають єдиним джерелом перевіреної інформації.
– Коли газета приходить, люди бачать, що все зовсім по-іншому, ніж у російській пропаганді, яка лунає з-за Дніпра, – зазначив Анатолій Жупина.
Редакція «Нового Дня» працює в надзвичайно складних умовах: будівля редакції знищена, друкарня спалена, а єдиний потяг до Херсона вже піддавався обстрілу. Журналісти змушені їздити власним транспортом, розподіляючи невелику команду по різних населених пунктах для збору максимальної кількості матеріалу.
Головний редактор газети «Зоря» з Лимана Донецької області Олександр Пасічник працює буквально за 5-8 кілометрів від лінії фронту. Попри те, що від міста майже нічого не залишилося, там все ще живуть близько 4 тисяч людей, переважно в підвалах.
– Люди чекають, коли вийде номер, як пиріг із печі, – сказав редактор. Без електрики та інтернету місцева газета стає єдиним зв’язком з зовнішнім світом. Волонтери, працівники Червоного Хреста та просто небайдужі люди розносять видання по лікарнях, магазинах та вулицях.
Символічно, що підтримка від німецьких колег надійшла напередодні Дня пам’яті та примирення, що було відзначено на першій сторінці газети.
Редакторка «Слобідського краю» Лариса Гнатченко з підкреслила особливу роль медіа в регіоні, який є водночас і прифронтовим, і прикордонним.
– У цих умовах ми розуміємо, наскільки важливо надавати людям проукраїнську інформацію, враховуючи те, що прикордонні громади отримують сигнал з Росії, – сказала Лариса Гнатченко.
Редакція працює з гуманітарними хабами, безкоштовно передає газети «гарячим» громадам та навіть підтримує військових, які захищають Харківщину. Допомога німецьких колег пішла на виплату зарплат журналістам у час, коли рекламний ринок фактично зник, а великий бізнес покинув регіон.
Головна редакторка газети «Вечірній Миколаїв» Олена Івашко розповіла про відновлення друкованого видання після вимушеної перерви.
– Якби ми цього не зробили зараз, то газета не відновилася б ніколи, – зауважила вона.
Завдяки підтримці НСЖУ вдалося випустити перший після перерви номер на 8 сторінок, який роздавали безкоштовно.
– Читачі згадали навіть запах газети та почали активно передплачувати видання, – сказала Олена Івашко.
Однак попереду нові виклики – у липні закінчується папір, і це стане найбільшою проблемою другого півріччя.
Тетяна Велика представляла «Голос Гуляйпілля» із Запорізької області.
– Ми медіа майже зі 100-річною історією, яке не має закритися, – наголосила вона. – Підтримка німецьких колег допомогла виділити кошти на друк газет та продовжити інформування мешканців прифронтових міст.
Голова DJV Міка Бойстер підкреслив, що німецькі журналісти розглядають цю підтримку не як благодійність, а як професійний обов’язок.
– Ви боретеся за свободу преси буквально. Ми у боргу перед вами та вашою мужністю, бо ви справжні журналісти, – сказав пан Бойстер. – Ми раді чути ваші історії та розуміти, як можемо допомогти далі. Сподіваємось зустрітися в Україні без війни.
Андреа Рот (Andrea Roth) з баварського відділення союзу журналістів запропонувала розглянути можливість створення партнерств між німецькими та українськими медіа.
– Багато людей у Німеччині не знають, що означає працювати на лінії фронту, в будинках, які піддавалися атакам, – сказала вона.
Ганна Мьоллерс (Hanna Möllers), нова виконавча директорка DJV, назвала фінансову допомогу українцям «краплею в океані», але підкреслила її символічне значення.
– Це більше знак солідарності, щоб ви знали, що ми з вами, що ми бачимо, що ви робите, і справді цінуємо це, – сказала вона.
Українські журналісти відверто розповіли про труднощі, з якими стикаються. Окрім фізичних загроз, це відсутність реклами, знищені редакції та друкарні, необхідність працювати віддалено та високі витрати на логістику.
Особливо болючим виявилося питання розподілу міжнародної допомоги.
Як зазначив Анатолій Білоножко з «Миколаївських новин», 10 мільйонів євро від Європейської комісії пішли на документальні фестивалі та інші заходи, а не на щоденну роботу медіа.
– Надзвичайно важливо, що підтримка від Німецької асоціації журналістів розподілялася реальним прифронтовим медіа, – підкреслив він, виступаючи німецькою мовою.
Учасники зустрічі обговорили можливості подальшої співпраці. Окрім фінансової підтримки, німецькі колеги готові ділитися досвідом пошуку нової аудиторії, надавати консультації щодо розвитку медіабізнесу та створювати прямі партнерства між регіональними виданнями.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко підкреслив важливість такого формату спілкування.
– Завдяки нашому тісному контакту в Німеччині та інших країнах краще дізнаються про реалії роботи прифронтових медіа, – сказав він. – Наші журналісти на передовій – це справжні герої, які щодня працюють у найскладніших умовах. Співпраця з німецькими колегами допомагає забезпечити їхню безпеку та посилити медіапростір.
Інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: