Видання Texty.org.ua спільно з ГО «Жінки в медіа» провело масштабне розслідування того, як технології штучного інтелекту використовуються для створення фейкових відео з образами відомих українських журналісток.
Дослідники проаналізували 595 ШІ-генерованих відео в ТікТоці, які загалом набрали понад 24 мільйони переглядів. Це не поодинокі випадки технологічних експериментів — це системна практика онлайн-маніпуляцій із чіткими цілями.
Найчастіше жертвами стають телеведучі з високим рівнем суспільної довіри: Соломія Вітвіцька з «1+1» (100 відео), Анастасія Даугуле з «Інтеру» (68 відео) та Алла Мазур з «1+1» (55 відео). Вибір не випадковий — маніпулятори експлуатують авторитет і впізнаваність журналісток, щоб надати своїм повідомленням ілюзію правдивості.
Найбільша частина відео (45%) закликає підписати петиції — про відставку Зеленського, мобілізацію всіх поліцейських замість цивільних тощо. На перший погляд різнопланові теми насправді повторюють типові тактики російської дезінформації: розпалювання суперечок, апеляція до емоцій і підрив довіри до держави.
Ще 24% відео обіцяють соціальну допомогу від ООН, Червоного Хреста чи ЄС — насправді це спосіб збору персональних даних. Близько 20% роликів відверто поширюють антиукраїнські наративи про незаконні дії правоохоронців або швидкий «мир».
Фейкові відео провокують хвилі ненависті до справжніх журналісток. Під роликом із фейковою Наталією Мосейчук (517 тисяч переглядів) користувачі писали, що вона «зрадниця» і «ховає дітей від мобілізації». Дослідники зазначають, що такі коментарі можуть бути частиною цілеспрямованої дискредитаційної кампанії.
Це явище дослідники кваліфікують як технологічно зумовлене гендерне насильство: жінки-журналістки стають мішенями саме через свою публічність і довіру аудиторії. Наслідком стає «охолоджувальний ефект» — інші журналістки бачать загрозу і можуть вдаватися до самоцензури.
Дослідники виділяють кілька ключових ознак ШІ-генерації: неприродні рухи рук, погляд, який «плаває» замість фокусування на камері, надто гладка шкіра обличчя, аномалії з волоссям і аксесуарами. Щодо голосу — типовими є роботизована інтонація, неправильні наголоси, дивні паузи і невідповідність артикуляції вимовленим словам.
Важливо також оцінювати зміст: фрази на кшталт «усі мовчать, що…», протиставлення «прості українці — влада», відсутність конкретики і посилань на джерела — типові маніпулятивні прийоми.
Попри те, що політика ТікТоку формально забороняє ШІ-контент без маркування та імітацію реальних осіб без їхньої згоди, на практиці ці правила систематично порушуються. Дослідники підготували рекомендації для держави, платформ і користувачів, наголошуючи на необхідності комплексного регулювання та критичного сприйняття контенту.
Опитування серед журналісток показало, що 7% уже стикалися з ШІ-атаками особисто, а 43% бачать згенерований контент щонайменше раз на тиждень. Із розвитком технологій масштаби проблеми можуть стрімко зростати.
