Під час бойових зіткнень під Часовим Яром на Донеччині не повернувся з бойового завдання журналіст «Українських Новин» – командир механізованої роти, молодший лейтенант ЗСУ Олександр Петраковський.
Про це стало відомо від товаришів по службі та рідних Олександра, пише видання.
«В останній бій пішов на чолі групи. Позицію зайняли швидко. На жаль, ненадовго… В бліндаж прилетіла міна. Більше з нього ніхто не вийшов. Шукали поранених коптером. Наші двічі ходили забирати тіла, але безуспішно. Позиція нині під ворогом», – повідомили бойові побратими нашого колеги.
Офіційно Олександр вважається зниклим безвісти за особливих обставин. «Сповістити рідних … про те, що командир механізованої роти військової частини А42.., молодший лейтенант Петраковський Олександр Вікторович, 1977 р.н., вірний військовій присязі, виявивши стійкість і мужність під час бойового зіткнення із ворогом поблизу м. Часів Яр Бахмутського району Донецької області 30.05.2024 року, безвісті зник за особливих обставин під час виконання військових обов’язків», – говориться в сповіщенні командування військової частини рідним воїна.
Олександр Петраковський працював в «Українських Новинах» з 2014 року.
«15 років працювали разом, – згадує керівник агентства Денис Іванеско. – Останні 10 – в “Українських Новинах”. Його любила вся редакція – безвідмовний, завжди допоможе, порадить та організує. І неперевершений “майстер шашлика” на корпоративах… Востаннє говорили на Великдень. Було повно планів – нічна риболовля, як “мама Люда” (дружина Олександра) потім нафарширує рибу, чи не настав час освіжити стареньку автівку… Саня, дякую за дружбу, дякую що був з нами. Дякую за службу!»
Олександр мав законну причину не йти воювати. Але з перших днів вторгнення пішов в ТРО боронити рідний Ірпінь. Після звільнення міста нагороджений відзнакою «За заслуги перед містом Ірпінь», пізніше – орденом «За мужність» ІІІ ступеня. За два роки війни пройшов шлях від старшого сержанта до молодшого лейтенанта ЗСУ. Понад рік керував механізованою ротою.
В Ірпені у Саші лишилася дружина Людмила, двоє дітей і хворий батько.
Залишаємо картку Людмили – 4149609009043060
