Рух громадянської журналістики, аналогічний тому, що зародився в Криму, з’являється в умовах, коли знищено свободу слова і свободу зборів, коли змушені мовчати професійні журналісти. Тоді суспільство делегує ці повноваження громадянським журналістам. Про це під час круглого столу «Як збільшити присутність Криму в інформаційному просторі України у 2022», організованого Національною спілкою журналістів України, сказав кримський журналіст, секретар НСЖУ Микола Семена, передає кореспондент Укрінформу.
«Феномен громадянської журналістики – це типове явище, яке виникає в умовах знищення свободи слова та свободи зборів, в умовах коли змушені замовчати всі професійні журналісти. І тоді саме суспільство формує інформаційну сферу та делегує громадянських журналістів, які виконують ту роботу, яку раніше виконували професійні журналісти», – вважає Семена.
Водночас, зазначив журналіст, феномен кримських громадянських журналістів відрізняється від інших подібних процесів у світі, наприклад, у Білорусі. На його думку, громадянська журналістика в Криму змогла зародитися завдяки тому, що під час перебування Криму під юрисдикцією України, «а це фактично час з 1991 по 2014 роки», журналісти працювали в умовах свободи слова.
«Вони мали повну свободу слова, у них не було жодних перешкод для проведення зустрічей, отримання документів, у них були можливості відвідувати всі заходи, брати будь-які інтерв’ю та будь-які коментарі. Жодних обмежень у цьому плані не було», – зазначив Семена.
У такій самій ситуації, за його словами, були громадські організації.
«Всі вони вільно проводили свої заходи. Одним із найбільш характерних у Криму явищ були щорічні мітинги кримськотатарського народу, присвячені дню пам’яті жертв депортації 18 травня та інші заходи. Тобто всі збори громадян проводилися вільно, вони регламентувалися законом, але не були заборонені. Вільно діяла організація Хізб-ут-Тахрір, не кажучи вже про «Свідків Єгови», – сказав журналіст.
Крім того, зазначив він, громадянській журналістиці в Криму притаманні традиції кримських татар підтримувати один одного, які зародилися у них в роки депортації.
«Ще в роки депортації у них зародилася і сформувалася традиція підтримувати один одного та збиратися масово для того, щоб відслідковувати суди чи інші громадські справи. Саме це і призвело до утворення руху громадянських журналістів, завдяки якому сьогодні функціонує інформаційна сфера, що стосується Криму», – наголосив Семена.
За його словами, українським ЗМІ необхідно враховувати цей феномен, спиратися на нього та сприяти його розвитку та просуванню.
Нагадаємо, наприкінці 2021 року в НСЖУ було презентовано тематичну фотовиставку «Громадянські журналісти важливі!». Виставка представляє собою зібрання із більше 40 світлин десяти ув’язнених кримськотатарських громадянських журналістів, членів їхніх родин, а також ув’язненого кримського журналіста Владислава Єсипенка.
