«Життя, як спалах блискавки». Цей вислів характеризує той короткий, але яскравий шлях, який пройшов український журналіст Вадим Бойко (5 листопада 1962 р. — 14 лютого 1992 р.), народний депутат України першого скликання, член депутатського об’єднання «Народна Рада». Ця лаконічна фраза стала епіграфом і лейтмотивом сайту про Вадим Бойка, який створили вихованці Клубу юних кореспондентів кременчуцького Будинку дитячо-юнацької творчості (керівник – Тетячна Михасьова). Творчий проект п’ятикласників здобув перемогу на Конкурсі молодих журналістів пам’яті Вадима Бойка – творчого змагання, що традиційно проходить у Кременчуці майже 20 років поспіль. Адже саме з цього міста починався шлях у велику політику уродженця сусіднього Світловодська.
Вадим із золотою медаллю закінчив школу №2, навчався в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка на факультеті журналістики. Працював редактором молодіжної студії «Гарт» Національного телебачення, дописував до центральних газет та готував сюжети для популярних телепрограм. Балотувався і виграв вибори до Верховної Ради від міста Кременчука у 1990 році (кременчуцько-автозаводський виборчий округ № 320). У лютому 1992 року він загинув від вибуху у своїй київській квартирі за обставин, які й досі викликають більше запитань, ніж відповідей. Колеги Вадима стверджують, що він розслідував долю «золота партії», яке невідомо куди зникло після заборони КПРС. Вочевидь, то був перший випадок у незалежний Україні, коли причиною смерті журналіста стала його професійна діяльність. Але з плином часу розслідування цієї справи зійшло нанівець. Її тричі розпочинали і стільки ж разів закривали «за браком доказів».
Історія відомого земляка надихнула людей, котрі його знали і пам’ятають, на увічнення пам’яті Вадима Бойка. На його честь названа вулиця у рідному Світловодську, встановлені меморіальні дошки у Світловодську та Кременчуці, заснована журналістська премія на Полтавщині та Всеукраїнський щорічний конкурс.
Нагородження його переможців відбувся дев’ятого червня в бібліотеці Кременчуцького ліцею №4 «Кремінь».
«Найкращих серед юних журналістів – школярів та студентів – визначало професійне журі, до складу якого увійшли головні редактори провідних газет міста, а також журналісти кременчуцьких та київських видань, – повідомляє журналістка Юлія Билина на своїй фейсбук-сторінці. – Вразила творчість Клубу юних кореспондентів Будинку дитячої та юнацької творчості під керівництвом Тетяни Михасьової. Діти разом із керівником провели значну краєзнавчу роботу, поспілкувалися з тими, хто особисто знав Вадима Бойка, побували в його рідному місті Світловодську. А наслідком цієї пошукової діяльності став сайт, присвячений нашому видатному землякові. Звісно ж, юні кореспонденти Катя Процько, Нгуєн Тхі Тхао Мі, а також Катя Петрова вибороли перше місце в номінації творчих проєктів. Вручив премії переможцям Олександр Урін, доцент КрНУ, довірена особа Вадима Бойка на виборах», – розповідає Юлія Билина.
Юна кореспондентка Нгуєн Тхі Тхао Мі присвятила вірш Вадимові Бойку, чий життєвий приклад вразив її до глибини душі.
Його мечем була звичайна ручка.
Ручка Вадима створила дива:
Він гідність людську захищав.
Бойка статті – це не просто слова.
Написану правду народ шанував.
Думаю, ручка ця й збірку створила,
Боролась вона за правдивість.
Справжнім мечем стала ця срібнокрила,
Встояла за справедливість.
Високу оцінку проекту кременчуцьких школярів дав викладач НаУ “Острозька академія”, секретар із навчальної діяльності Національній спілці журналістів України Віталій Голубєв.
«Журналісти – важливі! Це гасло НСЖУ яскраво продемонстрували вихованці Клубу юних кореспондентів БДЮТ м. Кременчук, постійні учасники моїх проектів – Школа універсального журналіста та Всеукраїнського конкурсу “Я – журналіст!”. Вони підготували сайт, присвячений пам’яті журналіста-земляка Вадима Бойка. А для цього – й побували на його батьківщині у Світловодську, й поспілкувались із тими, хто знав журналіста. На вже традиційному конкурсі пам’яті Вадима Бойка, що фінішував днями у Кременчуці, вихованці Тетяни Михасьової закономірно перемогли в номінації творчих проектів. Вітаю і радію за юних колег та їхню наставницю Тетяну Тимофіївну», – написав Віталій Голубєв на своїй сторінці у фейсбуці.
Відвідувачі сайту про Вадима Бойка можуть побачити на його сторінках не лише архівні матеріали, а й чимало знайомих облич. Серед них – провідник українського національно-демократичного визвольного руху кінця 80-х — 90-х років В’ячеслав Чорновіл, активісти місцевих осередків Народного руху України та інші відомі земляки.
Про народження і гартування демократії у Кременчуці розповідає у своїй монографії Олександр Урін. Ця унікальна книга знайомить із тим періодом активного життя Вадима Бойка, коли він вже був відомим журналістом, борцем за свободу, правду і справедливість.
«Наша команда юнкорівців взяла на себе сміливість дослідити шкільне життя Вадима Бойка, дізнатись з першоджерел, хто вплинув на формування його характеру та становлення особистості, – кажуть творці сайту. – Ми відвідали два музеї, поспілкувалися з людьми, дотичними до долі героя… Що у нас вийшло? Читайте на сторінках сайту».
