Жанр політичної карикатури активізувався з початком повномасштабної війни в Україні і відразу потрапив у поле зору журналістів. Що ж таке політична карикатура? Під час майстер-класу в онлайн-форматі «Політична карикатура: бачити, розуміти, аналізувати», у Дніпровському Центрі журналістської солідарності НСЖУ обговорювали нюанси цього жанру. .Які її основні типи і ознаки? Про це і не тільки говорили під час
Майстер-клас зібрав широку аудиторію журналістів, студентів профільних факультетів, викладачів та всіх зацікавлених представників медіа не лише з Дніпра, а й з Києва, Запоріжжя, Івано-Франківська, Чернівців.
Теми, які до повномасштабного вторгнення були дещо призабуті, нині дістали новий поштовх. Серед них – і політична карикатура, котра потроху відвойовує своє місце як засіб нашої боротьби. На це звернув увагу головний експерт зустрічі Орест Семотюк.
«Карикатуру досліджує низка наукових дисциплін. І кожна з них має своє бачення політичної карикатури. Тому і функціонал політичної карикатури досить широкий. Це візуально-сатиричний коментар і жанр журналістики; засіб пропаганди і вплив на аудиторію; інструмент політичної комунікації; формування іміджу країни чи політичного діяча; формування соціокультурної картини світу», – підкреслив експерт.
Пан Орест розповів, що в основі карикатури лежать три елементи: ціль, фокус і ті засоби, якими вона створюється. Зокрема ціллю карикатури може бути політика, інституції чи організації. Фокус – це зріз того, що відбувається в певний момент. А от засоби – це символи, інструменти, сюжети, які використовує карикатурист, щоб потрапити в ціль і зосередитися на тому чи іншому фокусі. Взаємодія цих трьох елементів творить два найпоширеніші типи гумору: прихильний або м’якіший, і критичний – навіть ворожий.
У пана Ореста для аналізу зібрана унікальна добірка: понад 6 тисяч карикатур і більш ніж чотири тисячі мемів. Усі вони мають політичний характер і присвячені війні. Адже, як відзначив експерт, війну в Україні малює весь світ.
Учасники майстер-класу долучилися до аналізу карикатур американських та європейських художників. У їхньому фокусі – переважно Президент України, європейські та американські лідери, політики. Звісно ж, аудиторія звернула увагу на карикатури, які спрямовані на підтримку і возвеличення ворога. Їх створюють російські, інколи іноземні карикатуристи.
«Карикатура може бути індивідуальною чи груповою, безособовою чи гібридною, може доповнюватися підписами та вставками. Але для представників медіа важливо навчитися аналізувати карикатури. Схем аналізу кілька. Найпростіша передбачає відповіді на кілька запитань: кого впізнаємо на карикатурі; що там бачимо; які є символи; чи є текст і який зміст він несе», – підкреслив Орест Семотюк.
Друга модель аналізу частково дублює першу. Але окремо варто аналізувати дії та емоції, які описані в карикатурі. І головне – звернути увагу на посил (меседж) карикатури.
Медійники повинні розуміти, що в карикатурі немає неважливих речей. І – на війні є місце й гумору. Він допомагає утвердити і захистити наші цінності, розмежувати «ми» – «вони». Також слугує психологічною підтримкою та своєрідним документом епохи.
ДОВІДКА. Орест Семотюк – науковий працівник Інституту славістики Польської Академії Наук; автор монографії «Російсько-українська війна у сучасній політичній карикатурі. Медіатизація воєнних конфліктів сучасності» (2021); автор проекту „Laughter during the war: Russian aggression in Ukraine in political cartoons and memes” («Сміх під час війни: російська агресія в Україні в політичних карикатурах і мемах»).
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності у Дніпрі –050 919 84 79 ( координатор Наталя Назарова), адреса: вул. Старокозацька, 8;
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба Дніпровського ЦЖС
