У Миколаєві 9 серпня відбулася презентація проєкту про воєнні злочини росіян проти медійників «Розстріляна свобода слова». Проєкт втілила у життя Національна спілка журналістів України.
За словами першої секретаря НСЖУ Ліни Кущ, проєкт є оглядом ситуації з атаками росіян на працівників медіа від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну.
– Команда записала відеоісторії понад 100 журналістів, які стали жертвами або очевидцями воєнних злочинів, скоєних росією. Це медійники із Херсона, Маріуполя, Мелітополя, Бучі, Харкова, Бахмута та інших «гарячих точок» повномасштабної війни, – сказала вона. – Це проект, який ми виконували за підтримки шведської правозахисної організації Civil Rights Defenders.
Автори прагнуть продемонструвати якомога більшій кількості журналістів це відео і розповісти про негативні наслідки російського вторгнення для українських медіа.
– Це і вбивства, і поранення журналістів. Це викрадення, незаконні затримання, це і знищення будівель українських медіа, економічний вплив на економіку самих редакцій, звільнення, закриття редакції, психологічні, негативні наслідки тощо. Наша мета шляхом демонстрації свідчень журналістів, які були свідками або жертвами російських воєнних злочинів, чинити тиск на міжнародну громадськість для притягнення винних до відповідальності, – сказала вона.
Учасникам заходу також презентували спеціальну брошуру, у якій зібрали матеріали про історії руйнівного впливу окупантів на інформаційний простір України.
– Після початку повномасштабної війни першим від журналістів був запит на безпеку: у більшості не було засобів захисту та навичок роботи у зонах бойових дій. Ми стали звертатися до міжнародних партнерів для забезпечення спорядженням та проведення онлайн-тренінгів по аспектах безпечної роботи у зонах бойових дій. Також ми надали допомогу у вигляді генераторів, павербанків, фотоапаратів, – розказали під час презентації.
Багато українських журналістів відновили свою роботу на постраждалих від обстрілів та деокупованих територіях, але 22% редакцій втратили доступ до майна або приміщень внаслідок війни: офіси сильно пошкоджені або вщент зруйновані.
Пані Людмила Гусейнова, директорка з комунікацій СЕМА Україна та громадська журналістка, опинилася у полоні бойовиків ДНР саме за проукраїнську позицію. Жінку ледь не розстріляли – врятувала амністія на смертну кару. Досі колеги по цеху перебувають у ворожому полоні.
– Я проживала на окупованій території Донецької області. У 2019 р. я була заарештована і звільнена була в 2022 році під час великого жіночого обміну. Я громадська журналістка і під час подій 2014 року разом з іншими журналістами ми допомагали дітям, котрі проживали на окупованій території. Це були діти з розформованого дитячого інтернату. Але, на жаль, вони залишились нікому не потрібні. Я про це писала в соціальних мережах і не приховувала свого ім’я. І звісно, що писали про те, що відбувалися на окупованій території, і це врешті решт привело до мого арешту. І цей приклад того, що немає можливості щось сказати вільно на окупованих територіях, немає можливості усі країні дізнатися, що там коїться там.
На жаль, під час війни загинули 68 журналістів, з них 15 кореспондентів, які виконували свої обов’язки у зоні бойових дій. 10 журналістів загинули у власному житлі або внаслідок обстрілу на вулиці. Інші ж полягли боронячи країну на фронті. Учасники заходу згадали всіх загиблих колег хвилиною мовчання.
Саме журналісти, під час війни, стають одними з головних мішеней для росіян. Основний меседж, який пролунав під час заходу: за кожен скоєний воєнний злочин проти представників ЗМІ, винні представники країни-агресора мають бути притягнуті до відповідальності.
Зустріч відбулася в рамках проєкту «Привернення уваги української та міжнародної аудиторії до серйозних порушень прав людини та злочинів проти журналістів та ЗМІ, вчинених Російською Федерацією», що реалізується Національною спілкою журналістів України за фінансової підтримки шведської неприбуткової організації «Civil Rights Defenders».
