«Незалежно від того, як стрімко вдосконалюються технології та наскільки майстерно вони виявляють фейки, розвивати власну інформаційну грамотність завжди корисно. Особливо це актуально для молоді, яка не уявляє своє життя без інтернету та соцмереж», – наголошує медіатренерка Христина Сопелюк.
За ініціативи представництва об’єднаного Західноукраїнського центру журналістської солідарності НСЖУ в Чернівцях відбувся тренінг з медіаграмотності: «Коли соціальні мережі стають шкодою для сприйняття світу». Учасники навчання: місцеві журналісти та студенти кафедри журналістики ЧНУ ім. Ю. Федьковича разом з досвідченою медійницею аналізували конкретні приклади появи фейків у соціальних мережах та вчилися їх розпізнавати.
– Більшість соцмереж використовують інноваційні методи виявлення фейків. І хоча вони досить ефективні, все ж не варто сподіватися лише на штучний інтелект. Вчіться відрізняти неправдиву інформацію без сторонньої допомоги, – закликала тренерка учасників навчання.
Зараз, коли триває війна, медіаграмотність орієнтує людей на головну загрозу – російську пропаганду, фейки і маніпуляції. І головний спосіб протистояння цій загрозі – фільтрування джерел інформації. Аби запобігти поширенню фейкових новин у соцмережах, було складено перелік простих правил, як їх розпізнати. Скориставшись цими порадами для виявлення фейків, можна бодай частково застерегтися від неприємностей.
Поради від медіатренерки Христини Сопелюк
1. Шукати в дописах мовні (текстові) маркери фейків. Це слова та фрази, що виражають лише припущення автора. Тому, ця інформація може бути неправдивою. Найрозповсюдженіші маркери: «кажуть», «подейкують», «заведено вважати», «стало відомо», «анонімне джерело повідомляє» тощо.
2. Ознайомитися з профілем. Фейковий акаунт відрізняється неповними особистими даними (дивне ім’я, не вказана дата народження чи вигадане місце роботи). Також нереальні користувачі (боти) мають мало друзів або в них взагалі відсутні фоловери, доступ до дописів обмежений, мало вподобайок і коментарів.
3. Перевіряти зображення. Щоб виявити підробку, достатньо придивитися до деталей: тіней, пропорцій та різкості різних елементів. Якщо в кадр потрапили номери авто, назви вулиць, вивіски магазинів, за ними легко визначити країну та місто, де було зроблено знімок. Для швидкого виявлення фейків перевіряйте унікальність фото за допомоги доступних інструментів. Ці інструменти дозволяють порівняти знайдені зображення, вказують дату їх появи в інтернеті.
Кожним фейком аудиторію намагаються загнати в певні рамки, у межах яких можна робити будь-що, аби не давати фейку «померти»: обговорювати, сперечатися тощо. Маніпулятори зазвичай подають інформацію однобоко, спотворюють причинно-наслідкові зв’язки, однак можуть подавати й правдиві дані, але з хибним контекстом.
Мережа Центрів журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, реалізована у співпраці з Міжнародною та Європейською федераціями журналістів, ЮНЕСКО та за підтримки народу Японії. Наша головна мета – допомога медійникам, які працюють в Україні під час війни. Центри працюють у Києві, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі, Львові та Івано-Франківську. Цей проєкт є частиною більш широких зусиль ЮНЕСКО, спрямованих на підтримку безпеки журналістів та свободи слова в Україні.
Контакти об’єднаного Західноукраїнського Центру журналістської солідарності Львів-Чернівці – 097 907 97 02 (Наталія Войтович, координатор Львівського центру, Володимир Бобер – асистент), адреса: вул. Соломії Крушельницької, 5.
Чернівецьке представництво об’єднаного Західноукраїнського ЦЖС
Дискусія з цього приводу: