Інформація – важливий інструмент державної влади, журналісти – важливі, місцеві медіа – потрібні. Особливо це відчутно в умовах гібридної війни, яка триває сьомий рік не лише на фронті, а й на інформаційному полі. Ці тези червоною ниткою проходили крізь виступи учасників Всеукраїнської онлайн-наради керівників регіональних телерадіокомпаній, яка відбулася 27 травня за ініціативи Національної спілки журналістів України. Захід об’єднав керівників регіональних ТРК, актив НСЖУ, науковців, народних депутатів та представників державної влади навколо обговорення суспільно важливої теми: реалій, в яких сьогодні працюють місцеві телерадіомовники, та пошуків можливостей для підтримки та збереження місцевих медіа. Участь в опитуванні напередодні Наради взяли 95 керівників та журналістів, які представляють 80 регіональних ТРК. Сама Нарада, яка проходила на цифровій зум-платформі, об’єднала до 80 учасників.
Особливого статусу зустрічі надавала участь заступників Міністра культури та інформаційної політики Тараса Шевченка та Мінцифри Валерії Іоанан, першої заступниці голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірини Костанкевич, представників Міноборони та створеного на базі РНБО Центру протидії дезінформації.
Як зазначив у вступному слові голова НСЖУ Сергій Томіленко, цією галузевою нарадою Спілка продовжує напрацювання програми антикризових пропозицій до Уряду та нардепів щодо підтримки медіа.
«Є потреба у проведенні подібних нарад і з газетярами, і з редакторами онлайн-видань, і з керівниками регіональних ТРК, у яких теж накопичилося чимало власних галузевих питань. Ми прагнемо, аби голос регіональних ЗМІ був почутий, щоб в Україні запроваджувалися кроки з підтримки місцевих телерадіокомпаній, а редакції не залишалися напризволяще. Підтримка українських медіа – складова інформаційної безпеки країни», – зазначив Сергій Томіленко.
Він презентував дані опитування щодо стану телерадіогалузі в регіонах, яке провела НСЖУ в рамках підготовки до наради. Участь в опитуванні взяли 95 журналістів, які представляють 80 регіональних ТРК.
Зокрема, Сергій Томіленко констатував непоправні втрати бюджету телерадіокомпаній через коронакризу. Абсолютна більшість (87 відсотків від опитаних) втратили рекламодавців, що призвело до відмови від нових проектів, вимушеного скорочення штату (33 відсотки) та зниження зарплати працівників (43 відсотки) при зростанні навантаження (60 відсотків).
Проблеми, про які говорили у своїх виступах спікери, свідчать про критичний стан галузі. Наприклад, Оксана Бердникова, яка очолює комунальну «Редакцію радіомовлення «Голос громади» Паланської сільської ради» Уманського району на Черкащині, вказує: «Місцеві медіа залишились поза межами реформи децентралізації. Інформаційне поле заростає бур’янами. Нацрада замість бути порадником перетворилась на репресивний орган. Якщо місцеві медіа й вистоять у процесі адмінреформи – то закон про медіа нас уб’є наглядовими радами».
Гендиректор Комунального підприємства “Телерадіокомпанія”Бахмут” з Донеччини Світлана Шиманська погоджується: «Цей законопроект не про медіа, а проти медіа, який може призвести до банкрутства місцевих телеканалів».
Директор «Полтавського телебачення» Богдан Зв’ягольський нарікає на неповороткість Нацради України з питань телебачення і радіомовлення, яка й досі не спромоглася провести конкурс на отримання ліцензій. «Найбільше турбує наш телеканал відсутність ліцензії на Т2, вони вільні вже півтора року, вони нам дуже потрібні. Але, на жаль, жодних конкурсів не проводиться. Ми навчилися працювати онлайн, то чому Нацрада не може провести конкурс ліцензій у ZOOM?», – каже він.
«Суспільне Запоріжжя не в змозі достатньо висвітлювати те, що робиться в регіонах. Зараз я опановую досвід роботи на віжн-радіо «На дотик» в маленькій команді. Ми не маємо фінансової підтримки, але є колосальний суспільний запит на те, що ми робимо. Шкода, що ми можемо існувати на гроші американських платників податків, а не українських», – стверджує тележурналістка Ольга Вакало (Запоріжжя).
Говорили журналісти й про загрози та виклики для медіа в умовах інформаційної війни.
«Ми живемо в час, коли завдання номер один – інформаційна безпека. Ми сьогодні на передовій, це однозначно. Треба захищати глядача від фейків і втручань», – директор Южненської міської телестудії «МИГ» Ольга Годовенко (Одеська область).
«З’ясувалося, що інформаційна війна має значно більші наслідки, ніж ми думали. Щоб перемогти в ній, потрібна правдива інформація. Нам необхідна інформаційна перевага, без якої не здобути перемоги. А її, на жаль, немає», – стверджує заступниця директора Директорату інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій Міністерства оборони України Ольга Куліш.
Перша секретар НСЖУ Ліна Кущ торкнулася теми мовлення на прикордонних та тимчасово окупованих територіях. Вона зазначила, що чинні українські проекти програють російській пропаганді, яка переважає і кількісно, і якісно, і технічно.
«Треба враховувати, що медіа на прикордонних територіях борються не лише за свою аудиторію – вони борються і з російським телебаченням, телеканалами ОРДЛО, з російською пропагандою, і ведуть цю боротьбу фактично самотужки, – каже вона. – Інформаційне поле звужується просто на очах. До окупації в Донецьку було 4 – 5 каналів, які покривали всю область. Зараз серед місцевих мовників таких немає. Є ТРК локальні, але вони мовлять локально і не дають відчуття єдності області. Матеріальний стан цих редакцій – ще одна проблема. Колеги кажуть: «Якщо не буде державної підтримки – ми закриємося». Рекламодавців не було і не може бути в цих областях. Це треба враховувати і передбачати законом інші джерела фінансування. В жодному з коронавірусних пакетів, які приймав уряд, немає нічого для таких редакцій. Не можна залишати інформаційну політику на поталу засновників або місцевої влади. Якщо ми не будемо звертати увагу на людей, які працюють у полі, і теми, які вони порушують, в Україні залишаться тільки центральні телеканали», – розповідає вона.
Однак, як слушно зауважила генеральний директор Тернопільської телекомпанія «TV-4» Юлія Винокур, «Немає проблем, є завдання, які потрібно вирішувати». Відтак цілий блок наради був присвячений законодавчим та урядовим ініціативам щодо підтримки місцевих медіа та захисту інформаційного простору в регіонах.
Заступник Міністра культури та інформаційної політики Тарас Шевченко розповів про політику уряду в цьому напрямку: «Є чіткі кроки, які ми робили й будемо робити. З іншого боку, я цілком розумію, що навряд чи можна назвати достатнім рівень підтримки, в тому числі фінансової, засобів масової інформації, які були роздержавлені, але не тільки їх. Ми зараз узагальнюємо досвід областей, де є програми підтримки ЗМІ, а де їх немає. Особливо в контексті підтримки роздержавлених видань мені видається, що це простіше робити саме через обласні бюджети. Це може бути більш швидкий і дієвий механізм, ніж запровадження спеціальної програми на загальнодержавному рівні».
Стосовно законопроекту «Про медіа», який підтримує лише половина керівників регіональних ТРК, Тарас Шевченко сказав: «Міністерство підтримує закон про медіа. Ми добре знаємо вашу позицію з оголошенням ворогами преси всіх, хто адвокатує законопроект. Ми такий підхід не розділяємо. Законопроект має плюси і речі, які потребують доопрацювання. На це є формат другого читання. Але важливо наголосити, що законопроект є виконанням зобов’язань України по Угоді про асоціацію з ЄС, зокрема, стосовно аудіовізуальної Директиви. Ці зобов’язання не стосуються преси, однак модель була вибрана така, щоб передбачити закон про всі засоби масової інформації. Саме в такому руслі законопроект рухався вже два роки. Доопрацювання законопроекту в робочій групі тривають. До того, як з’явиться оновлена версія, він рухатися далі не буде».
«Питання, які обговорює НСЖУ, дуже важливі, вони стосуються не лише окремих ЗМІ, не лише вашої професійної спільноти. Ми розглядаємо їх значно ширше, в контексті, найперше, безпеки держави, суспільного та гуманітарного розвитку. Тому прошу сформулювати конкретні пропозиції до нашого Комітету, чим конкретно ми можемо допомогти: в напрацюванні законодавчих ініціатив. Або ж, якщо є ваші пропозиції, ми готові їх взяти в роботу. Думаю, до липня ми можемо провести кілька таких робочих засідань. Ми б хотіли від широких обговорень перейти до конкретних конструктивних пропозицій.
Минулого року шість засідань були присвячені питанням регіональних ЗМІ. Найголовніше, що вдалося досягнути – привернули увагу до цієї проблеми. Ми поставили питання про державний мультиплекс, питання фінансування, з огляду на інформаційну безпеку, гуманітарну проблему. Як депутат-мажоритарник, я бачу, як у прикордонних областях активізуватись чужі впливи, ситуація в Білорусі непроста. Росія робить свою справу, а нам треба робити свою, і тут регіональні ЗМІ мають активізуватися», – підкреслила перша заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Костанкевич.
Наступний блок наради був присвячений можливостям для українських медіа, в тому числі в галузі цифрових трансформацій та співпраці з Мінцифрою, про які розповіла заступниця міністра Валерія Іоанан. Керівниця Центру протидії дезінформації Поліна Лисенко окреслила напрямки для співпраці з регіональними ТРК. Доктор соціологічних наук, доцент Києво-могилянської академії Ольга Сусська та викладач Укртелерадіопресінституту Олег Джолос розповіли про програми навчання й підтримки місцевих медіа.
«Коли потерпають місцеві медіа – потерпають, врешті-решт, місцеві спільноти», – підкреслив він.
На жаль, у нараді не брали участь члени регулятора – Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, які запрошувалися організаторами.
Втім, як зазначив наприкінці Всеукраїнської наради Сергій Томіленко, «ми обговорюємо теми, які хвилюють кожного з активу Спілки та керівників регіональних ЗМІ, і пробуємо на основі світового досвіду щось змінити і знайти союзників українських медіа. Давайте об’єднувати зусилля, щоб наш голос був почутий, щоб ми мали вагу, і це підтверджувалося б урядовими рішеннями на підтримку українських медіа. Всі надані пропозиції будуть опрацьовані робочою групою та передані до профільного комітету Верховної Ради, до Міністерств і відомств, регіональних органів влади».
