«Сьогодні стався перший за 15 років зрив випуску газети, бо стан здоров’я не дозволив підготувати матеріали до друку. Ми звернулися до читачів, що надолужимо і віддамо своїй аудиторії, що їй належить — доступ до інформації», — говорить головний редактор «Голосу Лозівщини» Володимир Шевченко.
Розмовляти йому важко. Нині він перебуває у лікарні в Харкові після перенесених операцій. Попри тяжкий стан здоров’я Володимир Миколайович налаштований оптимістично, бо відчуває відповідальність перед читачами, які й без того страждають від постійних атак росіян. Громада знаходиться на межі Харківської та Дніпропетровської області та є гуманітарним хабом для ВПО з Донеччини. Видання залишається важливим джерелом інформації для місцевих жителів та внутрішньо переміщених осіб.
– Лозову не «ображають» — б’ють і ракетами, і шахедами, і кабами: по підприємствам, залізничній інфраструктурі і забудові. В останній номер газети вносили правки буквально під інтенсивним обстрілом ворожих БПЛА. І таке траплялося неодноразово, — розповідає він у коментарі для НСЖУ.
Попри те, що з початком повномасштабного вторгнення «Голос Лозівщини» втратив половину читачів (через виїзд у безпечніші регіони) і був змушений скоротити тираж удвічі, газета з усіх сил намагається втриматися. Перенесли друк у Вінницю, прийняли рішення розповсюджуватися самостійно, без послуг «Укрпошти», яка неодноразово підводила і видання, і читачів. Нині в редакції працює п’ятеро людей.
– Сьогодні працюємо на 70% зарплатні, щоб зекономити гроші на газету. Розвозимо самостійно, без Укрпошти, щоб аудиторія гарантовано отримала свої примірники. При цьому вартість передплати лишається найдешевшою в регіоні — 384 гривні проти 500-980 в інших медіа, — зауважив Володимир Миколайович.
Медіа «Голос Лозівщини» виходить двічі на місяць тиражем 1 тисяча 550 примірників. Видання розповсюджується у 17 старостинських округах Лозівської громади Харківської області.
Вікторія Мальована, інформаційна служба НСЖУ
