Публікуємо тези із виступу секретаря Національної спілки журналістів України Костянтина Григоренка під час розширеного засідання Правління НСЖУ, яке пройшло наприкінці грудня:
До всіх проблем, що мають на сьогодні місцеві видання, додалася ще одна – газова. Думаю, що торкнулася вона не тільки наших «Обріїв Ізюмщини». Я спілкувався з колегами з Одеської, Миколаївської Донецької, Луганської областей, і скрізь ситуація така сама.
Вперше за останні роки з настанням холодів і початком опалювального сезону ми не увімкнули в приміщенні редакції газове опалення. Увімкнули тільки на два дні, коли температура повітря на вулиці сягнула мінус десяти градусів. І не факт, що надалі будемо опалювати редакцію. Не дає можливості працювати в теплі угода, де зазначено, що маємо платити за тисячу кубів газу 38000 гривень.
Цю проблему треба порушувати на рівні уряду, бо так далі не може бути. Це не нормальні умови праці, коли журналіст на робочому місці пише матеріал у куфайці і валянках.
ХАРКІВЩИНА МЕДІЙНА ТА АДМІНРЕФОРМА
У Харківській області за останні два роки закрилися чотири реформовані газети – в Печенігах, Дергачах, Первомайську, Коломаку. Припинили вихід в ефір п’ять телерадіокомпаній, які вели мовлення у містах обласного підпорядкування – Лозовій, Ізюмі, Первомайську, Куп’янську, Зміїві. У 2021 році у зв’язку зі зміною територіальної приналежності і власників закривається радіокомпанія в Балаклії.
Нині багато говоримо про те, що на розвиток локальних медіа негативно вплинули ковід і затяжна економічна криза. До цього додам, що на роботу реформованих видань вплинула децентралізація: на сьогодні деякі громади в Харківській області взагалі не мають жодного(!) місцевого засобу масової інформації – ні газет, ні радіо, ні телебачення.
ПАДІННЯ ТИРАЖІВ: ХТО ВИНЕН І ЩО РОБИТИ?
Ще на початку 2021 року ми прогнозували падіння тиражів друкованих видань. Сьогодні це стало дійсністю, і виною цьому не тільки не партнерська поведінка «Укрпошти». Перш за все це економічна ситуація в Україні.
Треба бути об’єктивними і сказати, що бідне населення не може собі дозволити передплачувати друковані видання. Сьогодні людям доводиться вибирати: сплатити за комунальні послуги, витратити гроші на якісь інші нагальні потреби чи передплатити газету.
2021 року я провів низку семінарів для колег з реформованих локальних ЗМІ, і з’ясовується, що при всіх негативах коронавірусу пандемія навчила нас працювати в нових умовах. Зокрема, завдяки цифровій революції ми почали більше приділяти уваги відео контенту, прямим ефірам і таке інше.
Але поки що кошти, які ми навчилися заробляти в цифровому форматі, не не стали основним джерелом доходів редакцій друкованих ЗМІ. Хто і що б не говорив, але сьогодні основним джерелом доходів видання є реклама і переплата. Безумовно підтримую думку, щоб дозволити державну тисячу за вакцинацію витрачати на передплату газет.
Над цим треба працювати, і годі вже очікувати від «Укрпошти», що вона допомагатиме робити тиражі. Треба ретельніше думати про корпоративну переплату, про створення спеціалізованих фірм з доставки преси.
ПОТРІБНА ПРОГРАМА ПІДТРИМКИ ЛОКАЛЬНИХ МЕДІА
Під час однієї з онлайн зустрічей європейський експерт проаналізував і зробив огляд про державну підтримку медіа в країнах ЄС. Використовуючи отриманий матеріал, ми зможемо розробляти і пропонувати нашій владі предметну програму підтримки локальних медіа. Думаю, саме найбільша в країні журналістська організація – Національна спілка журналістів України має розпочати ініціативу щодо внесення змін у законодавство, спрямованих на підтримку преси.
Наша позиція: не приймати Закон про медіа в тому вигляді, як його пропонують у Верховній Раді України сьогодні. Цю позицію ми відстоюємо на всіх доступних майданчиках. І тепер нам треба посилювати свої ініціативи у справі державної підтримки ЗМІ та соціального захисту журналістів.
ПРО НЕЗАКОННІ БЮЛЕТЕНІ ТА СУБОРЕНДУ, ЯКОЇ НЕМАЄ
Хотів привернути увагу до ситуацій, які чомусь випадають з поля зору урядовців і медіа юристів. Йдеться про те, що в Законі про реформування державних і комунальних ЗМІ абсолютно нічого не було сказано про заборону комунальним підприємствам засновувати інформаційні бюлетені.
Цим і скористалися комунальні підприємства, які почали створювати інформаційні бюлетені. А тепер до них приєдналися територіальні громади (особливо новоутворені). Таким чином, ігноруються норми Закону про пріоритетність укладання договорів на висвітлення з реформованими ЗМІ змін. Незаконне (!) витрачання коштів на створення так званих інформаційних бюлетенів продовжується.
Ще одна зміна, яку конче необхідно внести до законодавства, стосується того, щоб усе ж таки дозволити реформованим виданням здавати в суборенду приміщення редакцій. Це дасть можливість отримувати додаткові фінансові ресурси для поліпшення економічної ситуації в локальних ЗМІ.
Костянтин Григоренко, секретар НСЖУ, головний редактор газети «Обрії Ізюмщини», Харківська область
