У Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ відбулась презентація книги «Постлуганщина: цикли регіональної історії». На зустріч із автором Андрієм Зайцевим прийшли місцеві медійники та журналісти, які виїхали з Луганської області і нині мешкають у Дніпрі. Ця знакова подія об’єднала колег, зацікавлених в одній із найболючіших і водночас надзвичайно важливих тем сучасної України.
Луганщина – регіон із великою історією, насиченою різноманітними суспільно-політичними, економічними, культурними процесами, результати яких ми спостерігаємо сьогодні. Спробу зрозуміти причини цих процесів, розкрити їхній вплив на сучасність і спрогнозувати майбутнє зробив Андрій Зайцев у своїй книзі.
Майже 20 років Андрій Зайцев працює у сфері комунікацій з громадськістю Луганської ОВА. Він професійно займається дослідженням локальних суспільно-політичних процесів, діяльності інститутів громадянського суспільства та аналітикою і прогнозуванням електоральних вподобань на регіональному рівні. Тож його творчий доробок – це не лише про осмислення минулого регіону, але й про сучасне та майбутнє.
Ідея написання книги виникла ще у 2020 році та вже зараз друкована версія розповсюджується тиражем в 500 примірників. У трьох частинах видання автор намагається дати відповідь на питання – як Луганщині вдалося свою «золоту акцію» перетворити на «вовчий квиток», як вона зі «східної брами» перетворилась на «східну діру»?
Книга охоплює історичний період тривалістю майже в століття: від 1940-х років, позначених припиненням нацистської окупації й початком радянського панування, до подій середини 2024 року. Особлива увага приділяється саме сучасній історії, зокрема історії Луганщини від 90-х років. Та попри події сьогодення, автор акцентує увагу, що Луганська земля – це українська земля, яка нікуди не поділась, хоча й наразі переживає період постісторії.
– Те, що відбувається після окупації Луганської області у липні 2022 року, життям назвати не можна. Це радше його імітація. Для Луганщини фактично настав постапокаліптичний період. Але вона продовжує існувати, хоча й лише територіально, – прокоментував Андрій Зайцев.
Фактологічність книги формує її основну цінність як аналітичного дослідження й складника джерельної бази. Вона ґрунтується на матеріалах відкритих джерел, зокрема статистичних даних, інформації Центральної виборчої комісії, Луганської облдержадміністрації, багаторічних спостереженнях автора за суспільно-політичними процесами регіону тощо. Проте, за словами автора, сама по собі фактологія не є кінцевою метою. Ключовим аспектом книги є міркування, аналітика та висновки. Це спроба не лише зафіксувати історію, але й зрозуміти її рушійні сили, причини та наслідки.
– Ця книга – початок шляху дослідження тих подій та процесів, які відбулися, знайшли своє місце в історії, – зауважив Андрій Зайцев. – Їх вже не перепишеш, доведеться лише шукати причини та наслідки, досліджувати їхню специфіку і таке інше. Але я буду дуже радий, якщо до дослідження цих процесів долучиться якомога більше людей. Сподіваюсь, що ця книжка слугуватиме поштовхом, бо тема дуже важлива.
Під час презентації книгу «Постлуганщина: цикли регіональної історії» було передано до бібліотечного фонду Державного архіву Луганської області та, як зазначила директорка Держархіву Луганської області Вікторія Кривицька, для створення так званого фонду особового походження автора:
– Архівісти зберігають документи для нащадків, адже вони дають нам змогу зрозуміти наше минуле і тим самим прокладають шлях майбутнього. Ця книга – початок формування фонду особового походження Андрія Зайцева. На сьогодні у Державному архіві Луганської області 28 таких фондів, куди увійшли особистості, які зробили вагомий внесок у розвиток регіону. Крім того, у бібліотечному фонді Архіву книга стане в нагоді студентам, політологам, дослідникам, які звертатимуться до нас.
А один примірник із підписом автора поповнив бібліотеку Центру журналістської солідарності у Дніпрі.
Презентація книги викликала жвавий інтерес серед учасників заходу, які долучилися до обговорення. Водночас, розуміння цієї праці не обмежувалося лише його роллю як історико-політичного дослідження. Бо сьогодні вона – один із голосів, який свідчить, що попри все Луганщина продовжує бути частиною нашої держави.
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контактний телефон Центру журналістської солідарності у Дніпрі – 050 919 84 79 (Наталя Назарова, координатор Дніпровського центру), адреса: вул. Старокозацька, 8.
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників медіа, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Ліана Охрименко, Дніпровський ЦЖС
