Академія Української Преси (АУП) презентувала українське видання одного з найвпливовіших у світі посібників з журналістських розслідувань — інструмент, який має допомогти перетворити розслідування на системну журналістську практику в Україні.
Сьогодні Україна має проєкти світового рівня — зокрема Bihus.Info, а також успішні приклади співпраць з Bellingcat, The New York Times, BBC. Українські журналісти вже довели, що можуть працювати на рівні найкращих світових редакцій. Водночас, як наголошують в АУП, для сталості цього процесу потрібні методологія й стандарти й навчальні інструменти.
— Щоб розслідувальна журналістика була не героїзмом окремих команд, а системною практикою, потрібні методологія й стандарти, – зазначає голова Академії української преси Валерій Іванов.
Що це за посібник і чому він важливий
Перше видання посібника вийшло у 1983 році, однак сучасна версія суттєво відрізняється від оригіналу. Змінилися автори, назва, структура та наповнення.
— Фактично це нова книжка, – пояснює Валерій Іванов. Саме цим виданням нині користуються редакції та школи журналістики у США.
Посібник підготований представниками організації Investigative Reporters and Editors (IRE, Репортери-розслідувачі та редактори) — некомерційної спільноти журналістів і редакторів, яка, за словами авторів, фактично сформувала сучасну культуру розслідувальної журналістики.
Автори в передмові зазначають, що для оптимізації шостого видання їм довелося обмежити кількість сторінок, через що деякі теми не отримали стільки уваги, як їм хотілося б. Водночас видання зберегло ключову перевагу — практичну спрямованість.
Посібник надає покрокове розуміння, як будувати розслідування від пошуку теми до публікації. Він навчає методології, містить приклади, цифрові інструменти та ціннісну основу — нагадування, що завдання журналіста полягає в задоволенні інформаційних потреб аудиторії.
Окрему методичну цінність становлять інтерактивні модулі “Спробуйте самі” — практичні завдання, які спонукають журналістів застосовувати описані методи на практиці, а не лише ознайомлюватися з теорією.
— Значна частина книги присвячена саме перевірці інформації — механізмам перевірки та прикладам того, як діє цей механізм, — наголошує голова АУП.
Автори посібника Брант Гʼюстон та Марк Горвіт рекомендують зосереджуватися насамперед на тих розділах, які безпосередньо стосуються теми, над якою працює журналіст/-ка.
Посібник зосереджений на ключових основах розслідування:
— точність і багатоджерельність;
— скептицизм і наполегливість;
— робота з великими масивами даних;
— командна співпраця;
— етика й баланс між суспільним інтересом та безпекою журналіста.
У передмові наголошується, що журналістські розслідування неможливі без допитливості, наполегливості, скептицизму та внутрішнього відчуття несправедливості. “Головне, щоб журналіст мав ці риси, а багато чому іншому можна навчитися”, — йдеться у ній.
Українські журналісти працюють під час повномасштабної агресії, документують воєнні злочини, викривають корупцію в оборонній та енергетичній сферах, протидіють масовій дезінформації.
— Війна створила парадокс: з одного боку — колосальний попит на інформацію, з іншого — вимоги не нашкодити, ризики для життя, безпеки, психічної стійкості самих журналістів, — зазначає Валерій Іванов.
У передмові українського видання Валерій Іванов та завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету Тетяна Іванова звертають увагу на специфіку розвитку журналістики розслідування в Україні. Йдеться про синтез антикорупційної тематики з воєнною журналістикою. Вони зазначають, що “розслідувачі стають не лише спостерігачами, а й хронікерами доказів для міжнародних трибуналів”.
Окрему увагу в посібнику приділено етичним стандартам, зокрема темі конфлікту інтересів — питанню, якому в західній журналістці традиційно надають великого значення, але яке в Україні тривалий час залишалося поза фокусом.
— Журналісти займалися висвітленням усього, до чого вони безпосередньо мають інтерес. Це абсолютно неправильно і порушує журналістські стандарти, — наголошує Іванов.
Посібник також детально аналізує роботу з інформаторами. Ключовий принцип — журналісти мають усвідомлювати, що кожне джерело має власні мотиви, які не завжди збігаються з метою журналістського розслідування. Саме професійні стандарти й етика слугують орієнтиром у таких ситуаціях.
22 січня о 15:00 Академія української преси проведе онлайн-презентацію посібника, під час якої, зокрема повідомлять, як можна його отримати.
— Ми віримо, що вона підсилить українських журналістів, допоможе студентам, які входять у журналістику, стане робочою книгою багатьох редакцій і зрештою послужить справедливості. Бо якісне журналістське розслідування — це не просто текст. Це доказ, це пам’ять, це відповідальність, — підсумовує голова АУП.
Юлія Туровець, інформаційна служба НСЖУ
