Забезпечити прозорість і відповідальність влади, підтримати соціальну єдність і адаптацію переселенців, оперативно реагувати на нагальні потреби місцевих, висвітлюючи безпеку, доступність послуг та емоційну підтримку в умовах війни – такі ідеї, зокрема, реалізують 15 редакцій за сприяння Національної спілки журналістів України й Німецького Фонду Маршалла Сполучених Штатів.
Нині український медіаринок переживає складні часи. Скорочення рекламних надходжень, зростання витрат на виробництво контенту, проблеми з доставкою друкованих видань, а також постійна загроза інформаційних атак з боку росіян створюють серйозні виклики для медіа – усе це викликає побоювання стосовно роботи у 2025 році. Багато редакцій змушені скорочувати бюджети, шукати нові формати та залучати міжнародну підтримку, щоби продовжувати інформувати суспільство, зберігати довіру та підтримувати соціальну стійкість у часи довготривалої війни.
Нещодавно Спілка підбила підсумки попереднього проєкту з налагодження комунікацій між медіа та спільнотами. Згідно з результатами, 75% учасників зафіксували помітне зростання читацької аудиторії завдяки матеріалам, створеним у рамках ініціативи. Це підтверджує, що медіа вдалося не лише зацікавити людей, а й залучити їх до активного діалогу щодо розв’язання нагальних проблем. Нині 15 редакцій отримали додаткові можливості для реалізації більш амбітних цілей за підтримки НСЖУ та Фонду Маршалла. Інформаційна служба НСЖУ дізналася про них докладніше.
Так, підтримати внутрішньо переміщених українців у рамках проєкту взялися одразу кілька медіа із західних регіонів. Серед них – львівські радіостанція «FM Галичина» і газета «Високий Замок», а також газета «Вільний голос» із Коломиї на Івано-Франківщині.
«Ми даємо голос тим, хто стикається з найбільшими викликами, і допомагаємо їм почуватися частиною нової громади»
Із онлайн-комунікацією в соцмережах активно експериментує найбільша радіостанція Західної України «FM Галичина» зі Львову. За словами її директорки Ольги Когут, програма «Шлях додому» про адаптацію внутрішньо переміщених осіб у західних регіонах є однією з найактуальніших тем для нашого суспільства.
– Мільйони людей були змушені залишити свої домівки і шукати нове життя на безпечніших територіях, – каже вона. – FM Галичина наразі вивчає настрої внутрішніх переселенців, проблеми й успішні кейси інтеграції через онлайн-опитування та вже отримала понад 200 відвертих відповідей. Радіостанція хоче стати містком між ВПО й місцевими громадами, сприяти їхньому порозумінню та інтеграції.
Програма «Шлях додому» не тільки висвітлює історії переселенців, а також є платформою для комунікації між владою, громадами, ВПО та благодійниками. Це дає змогу віднайти ефективні шляхи підтримки.
«Наша мета – створити ефективний комунікаційний майданчик для обговорення проблем ВПО»
Редакція газети «Високий Замок» провела масштабне опитування серед переселенців, яке тривало понад тиждень. У результати виявила три основні проблеми, з якими стикаються ВПО у Львівській області: забезпечення житлом, подолання мовних бар’єрів та доступ до медичних послуг.
– Окремо респонденти відзначали складнощі з оформленням документів, – пояснює головна редакторка видання Наталія Балюк. – Проєкт має кілька важливих складових. Ми готуватимемо серію матеріалів на основі результатів опитування. Особливу увагу приділимо успішним історіям адаптації переселенців на Львівщині.
Видання планує залучити до діалогу експертів та представників місцевої влади для пошуку конкретних рішень озвучених проблем. На сторінках газети та сайту wz.lviv.ua публікуватимуться інтерв’ю з посадовцями щодо державних програм підтримки ВПО та їх ефективності. Редакція «Високого Замку» очікує, що реалізація цієї ідеї не лише допоможе переселенцям у вирішенні нагальних питань, але й збільшить аудиторію видання на 5% завдяки висвітленню актуальної соціальної тематики.
«Допомагаємо внутрішнім переселенцям знайти підтримку і новий дім»
Газета «Вільний голос» із Коломиї розпочала проєкт під назвою «ВДОМА», який став відповіддю на виклики, що постали перед вимушено переміщеними особами в Івано-Франківській області.
– Прагнемо створити комунікаційний майданчик, де обговорюватимуться проблеми ВПО і пропонуватимуться реальні шляхи їх вирішення, — зазначає головна редакторка Валентина Близнюк. – Для нас важливо, щоб люди, які знайшли прихисток у Коломиї, почувалися як вдома.
Коломийська громада стала домом для понад 9 тисяч ВПО. Але, як підкреслює редакторка, для багатьох цей «дім» сповнений труднощів: люди зіштовхуються з браком житла, роботи, доступу до соціальних послуг. До цього додаються психологічні проблеми, адаптація, моральні виклики і навіть дитячі травми.
– Ми запустили формат «Дня запитань», коли наші журналісти спілкуються із ВПО, фіксують їхні запити і доносять їх до влади через матеріали. Важливу роль у проєкті відіграє налагодження якісної комунікації між переселенцями, владою та громадськими організаціями. Уже надрукували матеріали, зокрема інтерв’ю з головою Ради з питань ВПО при Коломийській міськраді та іншими активістами, – зазначає вона.
Газета також висвітлює персональні історії переселенців, які потребують допомоги. Наприклад, матеріал про журналіста Івана Бірчака із Бахмута, який звернувся до редакції зі своїми проблемами, став одним із героїв таких публікацій.
– Щиро дякуємо НСЖУ за підтримку й допомогу, бо газета сьогодні – дуже непроста справа. Ми працюємо фактично без реклами, без підтримки місцевої влади. Уже рік як відмовилися від послуг «Укрпошти», тому самі доставляємо газети передплатникам, — підкреслює Валентина Близнюк. – Однак не здаємося. Коли публікуємо матеріали про наших незламних військових, волонтерів, розповіді про загиблих Героїв – розуміємо: саме такі матеріали ляжуть в основу новітньої історії України.
«Екзамен для влади» – це публічний розголос найактуальніших та найболючіших питань, які турбують жителів Херсонщини.
Директор радіо X.ON Микола Цимбалюк пояснює: це щотижневий проєкт із гнучкими темами. Гостями випусків стали місцеві посадовці з військової адміністрації Херсона і прилеглих громад. Усі поставлені питання надходять від слухачів у соцмережах, а ті, що не потрапили у хронометраж, передають гостю для його самостійної комунікації з містянами.
– Херсонщина – гаряча точка на мапі Україні. Херсон – місто «на нулі». У нас дуже багато задач «із зірочкою»: міни, скиди вибухівки з дронів, артобстріли, КАБи… Питання безпеки, освітніх процесів, культури та спорту, гуманітарної та епідеміологічної ситуації, комунальних послуг – все це потребує відповідей та системної комунікативної роботи, – зазначив керівник радіостанції. – Тому проєкт на сьогодні вже став частиною планів заходів департаментів та управлінь. Висвітлюємо питання надання медичних та інших послуг, евакуації, опалення тощо.
Радійники відстежують коментарі під дописами чиновників і на їх основі формують пул запитів. Їхнє завдання – модерувати процес, запрошуючи представників адміністрації до студії.
«Робимо акцент на громадському бюджеті. Ідеться про те, як його приймають та що згодом реалізовують»
За словами редактора черкаського онлайн-медіа «ПРОЧЕРК» Назарія Вівчарика, громадський бюджет – це не просто розподіл коштів, а й потужний інструмент демократії, який дозволяє кожному жителю відчути свою причетність до змін у громаді. Завдяки ньому громадяни отримують можливість безпосередньо впливати на розвиток свого міста чи села. У межах проєкту «Дія громад» медіа створює оглядові матеріали по області, їздить до земляків і розповідає про їхні цікаві ініціативи, які часто залишаються поза увагою.
– Ми бачимо, що в різних районах Черкащини є ініціативи, які фінансуються за рахунок громадського бюджету. Це можуть бути як великі проєкти, такі як реконструкція парків чи будівництво спортивних майданчиків, так і маленькі, але дуже важливі для місцевої спільноти ініціативи: наприклад, облаштування дитячих майданчиків або встановлення вуличного освітлення, – пояснює редактор.
На думку Назарія Вівчарика, досвід впровадження громадського бюджету у громадах Черкащини є неоднозначним. Хоча в деяких містах, таких як Умань, цей інструмент активно використовується, в інших, зокрема в Черкасах, процес бюджетування фактично заморожений. Незважаючи на виклики, громадський бюджет має великий потенціал для розвитку громадянського суспільства. Як підкреслює редактор, видання прагне надати можливість землякам стати співавторами змін у своїх громадах.
«Головний секрет нашої успішності — йти до людей»
Проєкт «Що на районі?» чернігівської газети «Вісник Ч» – ще один знаковий приклад того, як локальна журналістика здатна не лише висвітлювати проблеми громад, а й надихати на їхнє вирішення.
– Ми регулярно відвідуємо найвіддаленіші куточки Чернігівщини, спілкуємося з мешканцями, допомагаємо виявляти найболючіші проблеми. Це дозволяє створювати матеріали, які не просто інформують, а й мотивують до змін, — ділиться журналістка і проєктна менеджерка видання Марина Осіпова.
За її словами, редакція «Вісника Ч» не обмежується збором інформації: медійники стають частиною місцевих подій. Так, журналісти разом із мешканцями робили їхні побутові справи з догляду за худобою, облаштування прилеглої території тощо. Усе для того, аби максимально докладно передати потреби місцевих та зрозуміти їхнє життя.
– Ми допомагаємо вибудовувати конструктивний діалог між громадянами та місцевою владою. Це важливо для розв’язання нагальних проблем. Уже бачимо, як змінюється ставлення людей до посадовців: зростає довіра, з’являється ініціативність та бажання брати участь у житті громад, — додає журналістка.
У майбутньому команда планує не лише розширювати тематику, а й залучати нових партнерів, активно співпрацювати з аудиторією та спільними зусиллями робити Чернігівщину кращим місцем для життя.
«Вислухати й допомогти»
Донеччина також запроваджує успішні комунікаційні проєкти. Приміром, краматорська газета «Технополіс» запустила «гарячу лінію» для читачів – сервіс, що став платформою між читачами та редакцією, де люди діляться своїми проблемами.
– Наш редакційний телефон ніколи не мовчав, навіть до запуску «гарячої лінії». Читачі дзвонили, щоби дати оголошення, поділитися цікавою темою чи висловити думку з якогось приводу. Але після запуску кількість звернень значно зросла. Це свідчить про те, що нам довіряють, — розповідає заступниця головного редактора видання Віра Ільїна.
За її словами, аудиторія також активно пише на електронну пошту. Новостворений чат-бот у Telegram ще не здобув великої популярності, проте редакція планує вдосконалювати цей інструмент. Журналісти «Технополіса» поєднують прийом дзвінків із основними обов’язками. Це, на думку Віри Ільїної, не завжди легко.
– Наші співробітники не є професійними психологами, але ми робимо все, щоб підтримати людей у складні моменти. Наприклад, один із перших дзвінків був від літньої жінки, яка хвилювалася, що її дочка, перебуваючи за кордоном, не може отримати пенсію в Україні, – каже вона.
– Спочатку потрібно заспокоїти людину, дати їй можливість виговоритися, – додає головний редактор газети Олег Кубар. – Ми не є службою психологічної допомоги, але можемо вислухати та підготувати відповідь, якщо питання виявиться важливим для інших читачів.
«Ми не просто збираємо статистику, а прагнемо зрозуміти потреби та інтереси аудиторії»
Новинний сайт Donbass.ua вивчає свою аудиторію та покращує комунікацію з читачами через онлайн-опитування.
– Нашою метою є вивчення статевих, вікових, соціальних характеристик читачів, а також їхніх тематичних вподобань. Результати свідчать про те, що вони мають певні особливості та пріоритети, – розповідає головний редактор Donbass.ua Олександр Бриж. – Проєкт допоможе нам підвищити якість контенту та покращити пошукову оптимізацію сайту. На основі отриманих даних плануємо розробити стратегію розвитку та публікувати матеріали, які найбільше цікавлять читачів.
Дослідження, що тривало з вересня по листопад, має амбітну мету – збільшити аудиторію сайту на 20%. За словами керівника медіа, опитування проводили у два етапи. Спочатку команда запустила тестовий формат, а в жовтні перейшла до більш поглибленого анкетування. Результати медіа презентувало у форматі інфографіки.
«Спільними зусиллями робимо Сарни безбар’єрною громадою»
Проєкт газети «Сарненські новини» з Рівненщині спрямований на висвітлення теми безбар’єрності. Як розповідає головна редакторка газети Світлана Ляшко, цей напрямок роботи виявився надзвичайно актуальним для місцевих.
– Ідею підказали самі мешканці громади. Ми регулярно проводимо короткі опитування про те, що їх найбільше турбує у повсякденному житті. Більшість згадала проблеми з пересуванням містом: недоліки тротуарів, відсутність пандусів, складнощі доступу до послуг для літніх людей, відсутність велодоріжок тощо, — ділиться вона.
Спершу редакція поінформувала земляків про те, що при міськвиконкомі створили Раду безбар’єрності: пояснила людям, куди можна звертатися зі своїми питаннями та пропозиціями щодо інфраструктури. Мета ініціативи — не тільки висвітлювати проблеми, а й допомагати владі активізувати роботу у цьому напрямку. Для визначення найбільш актуальних тем редакція провела мініопитування, результати якого опублікувала в газеті. До того ж підготувала цикл інформаційних тематичних матеріалів і корисних порад від фахівців про безперешкодне отримання послуг у громаді.
– Маємо надію, що така співпраця допоможе посадовцям активізувати свою роботу в цьому напрямку. Зараз її члени та інспектор з благоустрою вивчають розташування пішохідних переходів, на які було багато звернень громадян, та можливість облаштування ліфтів у поліклініці та лікарні, — підкреслює Світлана Ляшко.
«Сьогодні особливо гостро постає питання безпеки та прозорості у використанні бюджетних коштів»
На цьому наголошує Андрій Болкун, головний редактор львівського онлайн-медіа Leopolis News. «Саме тому, – продовжує він, – у Львові, як і в багатьох інших регіонах України, у сфері публічних закупівель «крутяться» значні кошти. Тому важливо, щоби ці процеси були максимально відкритими для громадського контролю. Наша редакція докладає для цього максимум зусиль».
Журналіст підкреслює, що чиновники часто використовують складну ситуацію у країні, зокрема війну, як маскування непрозорих схем: прикриваючись необхідністю швидкого реагування на виклики сьогодення, вони здійснюють сумнівні закупівлі. Редактор розповідає: завдяки підтримці від Національної спілки журналістів України та міжнародних партнерів, редакція має змогу проводити глибокі аналізи бюджетних витрат та виявляти можливі зловживання: досліджувати тендерну документацію, виявляти конфлікти інтересів та порушення законодавства. Мета цих матеріалів – не лише інформувати громадськість та захищати її інтереси, а й сприяти використанню бюджетних коштів максимально ефективно та прозоро.
– Проєкт є для нас надійним джерелом з підтримки фінансової стабільності редакції Leopolis.news. Завдяки участі у минулих ініціативах нам вдалося своїми публікаціями домогтися розсекречування Львівською міською радою розпорядчих документів про закупівлі, – підсумовує Андрій Болкун. – Ми переконані, що журналістика може відігравати вирішальну роль у боротьбі з корупцією.
«Допомагаємо землякам, які постраждали від російської агресії»
Прифронтова Харківщина, як і чимало українських регіонів, регулярно потерпає від ворожих обстрілів. Чимало мешканців Золочівської громади залишилися без даху над головою або мають серйозно пошкоджене житло. Про це розповідає заступниця головного редактора місцевої газети «Зоря» Леся Бабкіна. У межах проєкту НСЖУ й Фонду Маршалла США видання створило народний порадник із єВідновлення для мешканців, які постраждали від російських обстрілів.
– Попри те, що ми неодноразово висвітлювали тему єВідновлення у прямих ефірах та відеосюжетах, запитань у людей не меншає, – каже Леся Бабкіна. – Наш проєкт «До обізнаності – через діалог» покликаний не лише допомогти жителям Золочівщини, але й створити платформу для їхнього об’єднання. Важливо, щоб люди відчували підтримку та мали можливість спільно комунікувати з владою для вирішення своїх проблем.
На її думку, результати додаткового опитування аудиторії показали всі проблемні моменти у процесі отримання компенсації за пошкоджене житло. Редакція отримала багато запитань від читачів. Однак, за словами журналістки, складність полягає у відсутності єдиного фахівця, який міг би відповісти на всі питання одразу. Труднощі стосуються як неправильно оформлених документів, так і технічних аспектів подання заявок через Дію. Особливо гострою проблемою постає відсутність необхідних служб у Золочівській громаді.
– Зібрані питання вже опублікували в газеті та передали відповідним фахівцям для надання компетентних відповідей. Найближчим часом оприлюднимо відповіді експертів як у друкованому виданні, так і на всіх наших онлайн-ресурсах, – додає заступниця редактора.
Народний порадник має стати практичним інструментом для тих, хто прагне отримати компенсацію за пошкоджене житло через програму єВідновлення. Видання планує регулярно оновлювати інформацію та доповнювати її відповідями на нові запитання від постраждалих мешканців громади.
«Підтримати психоемоційну стабільність дітей»
Соціальний проєкт «Допоможемо дитині подолати страхи» нікопольська радіостанція «Ностальжі 102.4 FM» спрямувала на психологічну підтримку наймолодших мешканців прифронтового міста.
– Ми хочемо привернути увагу до психологічного здоров’я дітей та надати практичні інструменти батькам для підтримки психоемоційної стабільності їхніх малюків, – розповідає інформаційна редакторка радіостанції Олена Галіна.
За її словами, проєкт викликав значний резонанс серед слухачів ще на етапі анонсування. Кількість запитань від аудиторії перевершила очікування команди, тому радійники вирішили присвятити кожному важливому питанню окрему програму та об’єднати споріднені теми.
Спікеркою проєкту стала дитяча психологиня Вікторія Ковальська, яка надала практичні поради щодо того, як заспокоїти дитину під час обстрілів та правильно діяти при нападах тривоги чи страху.
– У листопаді плануємо випустити ще два випуски, адже запитів від наших слухачів не меншає, –підкреслює Олена Галіна. Попри те, що через постійні обстріли, багато родин з дітьми були змушені покинути місто, радіопрограми охопили аудиторію близько 62 тисяч слухачів.
«Цьогорічна зима – це виклик, тож допомагаємо читачам готуватися до неї».
Мукачівське онлайн-видання PMG.ua реалізує інформаційний проєкт, спрямований на допомогу українцям у підготовці до опалювального сезону.
– Цьогорічна зима може стати однією з найскладніших за часи незалежності України. Причина – масштабні руйнування енергетичної інфраструктури, що призвели до системних проблем з електропостачанням, – зазначає головний редактор PMG.ua Іван Гарагонич.
За його словами, команда прагне максимально широко висвітлити всі аспекти підготовки до опалювального сезону: щомісяця готувати по два розгорнуті матеріали з найактуальніших питань, які хвилюють нашу аудиторію. З початку проєкту медіа опублікувало чотири ґрунтовні матеріали. Публікації присвячені програмі грошової допомоги для придбання твердого палива окремим категоріям громадян, умовам отримання житлових субсидій на опалювальний період 2024-2025 років тощо.
– Статистика переглядів свідчить про високу зацікавленість читачів. Це підтверджує актуальність обраної теми та необхідність подальшої роботи у цьому напрямку, – підкреслює Іван Гарагонич.
«Наша мета – оприлюднити не менше 12 актуальних питань від читачів»
Комунікаційний проєкт «Хочу знати», який допомагає громадянам отримувати відповіді на важливі питання від посадовців запроваджує чернівецьке медіаагентство А.С.С.
– Багато людей з різних причин не мають можливості напряму спілкуватися з представниками влади. Хтось не хоче витрачати час на особисті зустрічі, у когось його просто бракує, а дехто не знає, до кого звертатися з конкретними питаннями, – пояснює керівниця агентства Оксана Данилюк. За її словами, головною метою ініціативи є надання можливості пересічним громадянам міста та краю не лише висловлювати свою позицію з різних питань, але й отримувати конкретні відповіді від посадовців.
– Ми використовуємо нашу Facebook-сторінку з майже 69 тисячами підписників як стартовий майданчик для комунікації. Перед кожним інтерв’ю анонсуємо зустріч з посадовцем і збираємо питання від читачів, – розповідає медійниця. – Очікуємо, що загальним результатом проєкту стануть щонайменше 6 розгорнутих матеріалів на сайті та 12 постів у Facebook. Плануємо висвітлити не менше 12 актуальних питань від читачів.
Механізм роботи проєкту, на думку Оксани Данилюк, є простим та ефективним. Команда агентства групує отримані запитання за сферами відповідальності посадовців, озвучує їх під час зустрічей, а потім публікує відповіді на сайті acc.cv.ua та в соціальних мережах.
Проєкт «Хочу знати» стартував ще навесні 2024 року і демонструє, як регіональні медіа можуть ефективно виконувати роль комунікаційного мосту між владою та громадою. За словами Оксани Данилюк, він триватиме доти, доки зберігатиметься інтерес аудиторії до такого формату комунікації.
«Без підтримки партнерів, зокрема Фонду Маршалла США, нам було б надзвичайно важко забезпечити високий рівень організації»
Директор телерадіокомпанії «РАІ» з Івано-Франківська Андрій Русиняк наголошує: міжнародна підтримка допомагає регіональнимс медіа зміцнювати громадянське суспільство в Україні. Команда «РАІ» реалізує масштабний проєкт «Сила слова» за сприяння Національної спілки журналістів України та Фонду Маршалла США.
– Завдяки допомозі ми залучаємо експертів, підвищуємо якість контенту і, головне, залишаємося незалежними від впливу політичних або бізнесових інтересів, — зазначає він. – Фінансова підтримка важлива не лише для забезпечення поточних потреб, але і стабільного розвитку місцевих медіа. Особливо це актуально зараз, коли перспективи фінансування проєктів у 2025 році залишаються невизначеними.
Проєкт «Сила слова» має на меті активізувати громадську позицію, зокрема серед молоді. Учасники дискусій — це представники молодіжних рад, громадські активісти, місцеві управлінці та експерти. Для цього в студії збираються щонайменше шість спікерів, які обговорюють теми, що стосуються молодіжної участі в управлінні громадами, викликів у соціальній політиці та шляхів вирішення нагальних питань.
– Ми хочемо створити платформу для діалогу, де кожен — від молоді до представників влади — може висловитися, поділитися своїми ідеями і довести власну позицію. Такий формат сприяє обговоренню проблем і пошуку реальних рішень, — пояснює директор телерадіостанції.
Попри значні досягнення, редакція стикається з викликами, зокрема браком досвідчених кадрів і навчанням молодих журналістів та модераторів, які зможуть ефективно працювати над подібними проєктами. Зараз команда сама бере на себе модерацію дискусій, але в майбутньому планує залучати нових фахівців. Ще однією проблемою є невизначеність фінансової підтримки після завершення поточного циклу фінансування. За словами Андрія Русиняка, саме завдяки допомозі міжнародних партнерів проєкт отримав шанс на реалізацію. Однак для забезпечення його довгострокової перспективи потрібна систематична підтримка.
– Нині соціальні мережі часто стають джерелом маніпуляцій і дезінформації, а роль незалежних медіа зростає. Ми пропонуємо платформу, де люди можуть обговорювати свої проблеми і спільно шукати шляхи їх вирішення, — наголошує він.
На думку Андрія Русиняка, саме тому незалежні медіа, які працюють на підставі фактів і об’єктивності, є необхідними для збереження здорового медіапростору у країні. Водночас для успішної реалізації таких ідей потрібно залучати великий штат людей — від операторів до звукорежисерів. Тільки завдяки підтримці міжнародних донорських організацій можна забезпечити належну організацію та високий рівень виконання проєкту.
Керівник ТРК наголосив, що зараз Україні, як ніколи, потрібні незалежні медіа, котрі не піддаються впливу від держави. Він зазначив, що лише завдяки таким виданням можна створювати відкритий та чесний суспільний діалог.
– Якщо домінуватимуть окремі політичні сили або групи, які контролюють медіа, ми знову потрапимо в ситуацію, схожу на олігархічну модель, яку вже переживали. І ці процеси можуть залишити нас на стадії, де справжня демократія буде відсутня, — підсумовує він. – Для стабільності та розвитку країни маємо шукати стабільне фінансування й підтримувати незалежність. Тільки так забезпечуватимемо платформу для чесних і відкритих обговорень, а також створюватимемо умови для конструктивного діалогу, який дозволить суспільству не тільки розв’язувати проблеми, а й зміцнювати національну єдність.
Успіх регіональних медіа багато в чому залежить від їх здатності задовольняти інформаційні потреби аудиторії та вирішувати реальні проблеми громад через діалог і співпрацю. Ті, які фокусуються на запитах своєї аудиторії та відповідають її потребам, здатні досягати конкретних результатів, зокрема збільшувати кількості читачів і розширювати географію впливу. Фінансова підтримка від Німецького Фонду Маршала СШ суттєво допомагає редакціям впроваджувати проєкти, спрямовані на зміцнення зв’язків між громадою та владою.
– Інформаційний продукт, який виробляють редакції, має задовольняти попит споживача цього продукту – тобто аудиторію медіа. Це начебто очевидні речі, але на них не завжди вистачає часу, фінансового чи кадрового ресурсу, – зазначає менеджерка проєкту Ірина Хроменко. – Попередній проєкт з налагодження комунікацій між медіа і спільнотами мав цілком вимірювані результати: редакції вивчали запити і потреби аудиторії, працювали над запропонованими нею темами, ставили питання до влади і домагалися вирішення проблем в своїх громадах. Завдяки актуальним публікаціям медіа збільшили свою аудиторію, а деякі навіть розширили географію присутності друкованих видань. Такий позитивний результат надихнув частину редакцій продовжити розпочаті ініціативи і після закінчення підтримки.
Нинішній проект ще триває, і ми обов’язково підіб’ємо підсумки і проаналізуємо результати після його завершення. Однак вже зараз можемо сказати, що ініціативи редакцій були вдалими.
Валерія Мусхаріна, інформаційна служба НСЖУ
Дискусія з цього приводу: