Ситуація в Мирнограді та Покровську Донецької області вкрай загострена: фронт підійшов до цих міст на відстань у лічені кілометри. В містах постійно чути звуки вибухів, є багато «прильотів». Однак, всупереч небезпеці та масовій евакуації, місцеві журналісти продовжують свою роботу, інформуючи громаду та всю Україну про ситуацію в регіоні.
У Мирнограді комендантська година триває 20 годин на добу, і вийти з дому тут можна тільки для того, щоб заховатися в укритті. Журналісти, однак, мають для роботи спеціальні перепустки.
– У деякі дні буває особливо «весело». Але ми з моєю заступницею, журналісткою Нонною Кириченко, поки що працюємо в Мирограді, в редакції газети, – каже в коментарі НСЖУ головний редактор газети «Рідне місто» Максим Забєля. – Звісно, ми розуміємо, що в разі, якщо стане зовсім важко, доведеться приїжджати сюди працювати без ночівлі… Двоє наших працівників уже евакуювалися на Дніпропетровщину і працюють дистанційно.
Водночас, наразі сформовано мирноградські хаби в Дніпропетровській та Полтавській областях, і редактор планує організувати доправлення частини тиражу й туди.
– Тож доведеться активно пересуватися, – каже Максим Забєля.
За його словами, ньюзрум редакції «Рідного міста» у відносно задовільному стані – хіба що вилетіло вікно. Частину техніки газетярі евакуювали.
Мирноград сьогодні. Фото надав М. Забєля
У сусідньому Покровську наразі працюють дві телерадіокомпанії – «Орбіта» і «Капрі», а також інтернет-видання «Вчасно». Частина працівників цих видань евакуювалися і працюють віддалено, частина приїжджає на роботу в Покровськ, ще дехто залишається жити в місті.
– З початку повномасштабного вторгнення в нас не змінився ані графік роботи, ані склад колективу, – сказав у коментарі НСЖУ керівник телекомпанії «Орбіта» Юрій Баркулов. – У квартирах деяких працівників і в редакційному офісі вибито вікна.
І в Мирнограді, і в Покровську залишилось мало вулиць, де не було б зруйнованих будинків. Пошкоджень різних ступенів зазнали об’єкти соціальної сфери і освіти, адміністративні будинки.
– За інформацією військової адміністрації, якщо раніше в місяць із Покровська виїжджало 500-600 осіб, то зараз стільки виїжджає за день – як евакуаційним транспортом, так і власним, – каже Юрій Баркулов.
Ньюзрум «Орбіти». Фото з архіву редакції
У Покровську та Мирнограді здійснюється примусова евакуація дітей із батьками та законними представниками. Із Селидового, Новогродівки, Гродівки дітей вивезли. Мережеві магазини в Покровську та Мирнограді не працюють, зачиняються і дрібні магазини, що стимулює людей до виїзду.
Днями російським ударом у Покровську знищено навчальний заклад, де певний час розміщувався хаб для переселенців, у якому їм надавали первинну допомогу, а відтак розвозили по місцях розміщення в різних регіонах України.
– На щастя, людей там уже не було, але будівлю зруйновано, – розповіла НСЖУ журналістка ТК «Капрі» Альона Соболенко.
За словами медійниці, працівники «Капрі» і далі висвітлюють події в місті: виїжджають на місця «прильотів», висвітлюють евакуацію (з Покровська прямують безкоштовні потяги до Дніпра, Львова та на Рівненщину), розподіл гуманітарної допомоги, режим роботи закладів торгівлі, які ще залишилися, розповідають про життя людей у різних населених пунктах, беруть коментарі у влади.
З 2022 року журналісти «Капрі» не припиняли роботу ні на день. Фото з архіву редакції
Як наголосила Альона Соболенко, журналісти дотримуються суворих заходів безпеки. Зокрема, витримують певний час після «прильоту», перш ніж виїхати на місце, – в Покровську вже були неодноразові випадки повторних ударів по місцю, де вже працюють рятувальники, медики і медійники.
– Витримуємо 3-4 години після «прильоту», телефонуємо у відповідні служби і виїжджаємо лише тоді, коли поліція і рятувальники дають згоду, – розповідає Альона Соболенко. – Можливо завдяки тому, що ми дотримуємося такого алгоритму дій, слава Богу, ніхто з наших працівників не постраждав.
Звісно, в таких містах, як Мирноград чи Покровськ, повністю гарантувати собі безпеку не може ніхто. Так, постраждали помешкання двох працівників «Капрі». Полагодити житло допомогли гуманітарні організації і місцева влада.
– Але, попри все, ми й нині виходимо в ефір, поширюємо своє відео через ютуб-канал, соціальні мережі, – каже Альона Соболенко. – Тобто, поки безпекова ситуація більш-менш дозволяє, працюємо. З 2022 року ми не припиняли роботу ні на день.
Робота журналістів у прифронтових містах – це не лише професійний обов’язок, але й справжній подвиг. Щодня ризикуючи життям, вони забезпечують право громадян на інформацію, документують воєнні злочини та підтримують зв’язок між владою і громадою. Їхня відданість справі та мужність заслуговують на найвищу повагу та підтримку. НСЖУ закликає міжнародну спільноту звернути особливу увагу на захист журналістів, які працюють у зоні бойових дій, та забезпечити їм необхідну підтримку для продовження їхньої важливої місії.
Максим Степанов, інформаційна служба НСЖУ
