Засудженого до 14 років позбавлення волі кореспондента «Кримської солідарності» Вілена Темер’янова повернули до СІЗО-1 Ростова-на-Дону після місяця перебування в медичному закладі, повідомляє сайт КС.
Раніше його направили до лікарні для видалення новоутворення на плечі. Однак, за словами дружини Темер’янова, яка посилається на адвоката, операція так і не відбулася. За час госпіталізації він пройшов обстеження та здав необхідні аналізи. Крім того, лікарі взяли матеріал із новоутворення для біохімічного дослідження, однак його результати на момент виписки готові не були.
Також Темер’янову необхідно пройти комп’ютерну томографію. Для цього його знову мають госпіталізувати.
Кримінальну справу так званої «першої джанкойської групи» «Хізб ут-Тахрір» (ісламської партії, забороненої в Росії) щодо Енвера Кроша, громадянського журналіста Вілена Темер’янова, Ріната Алієва, Мурата Мустафаєва, Сеїтяги Аббозова та Едема Бекірова було порушено після масових обшуків і затримань у Джанкої в серпні 2022 року.
Усіх фігурантів звинуватили у причетності до діяльності ісламської політичної партії «Хізб ут-Тахрір». Пізніше справу Мурата Мустафаєва було виділено в окреме провадження.
Енверу Крошу інкримінували організацію діяльності терористичної організації (ч. 1 ст. 205.5 КК РФ), решті фігурантів — участь у її діяльності (ч. 2 ст. 205.5 КК РФ). Крім того, всім обвинуваченим висунули обвинувачення за ст. 278 КК РФ («Насильницьке захоплення влади»).
Після обшуків Енвер Крош повідомляв про катування та побиття з боку силовиків.
Після затримання всіх фігурантів, крім Сеїтяги Аббозова, відправили до СІЗО. Через стан здоров’я Аббозову обрали запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Одним із доказів обвинувачення став аудіозапис розмови, зроблений у 2015 році. На ньому учасники бесіди обговорюють питання намазу та посту. На думку адвоката Еміля Курбедінова, запис був вилучений з архівів ФСБ через вісім років.
«Обговорювалася низка питань щодо намазу: як здійснювати намаз, які існують шаріатські норми з цього приводу тощо. Жодних розмов про тероризм і екстремізм, звичайно ж, не велося. Це вкотре доводить, який характер мають кримінальні справи [проти наших підзахисних]. Усі ці роки ці люди не зазнавали кримінального переслідування і не становили жодної небезпеки для суспільства», — говорив захисник.
Під час судових дебатів адвокати вказували на численні порушення, допущені під час слідства та судового процесу, включно з можливою фальсифікацією доказів. Зокрема, незалежні експерти встановили, що на книгах, визнаних речовими доказами, є близько десяти відбитків пальців різних осіб, однак відбитків самих обвинувачених серед них немає.
Попри це, суддя Південного окружного військового суду Тимур Машуков відмовився направити речові докази на додаткову перевірку до Військового слідчого комітету та не долучив експертне дослідження до матеріалів справи.
У листопаді 2025 року суд засудив Енвера Кроша до 19 років позбавлення волі, Едема Бекірова та Ріната Алієва — до 15 років, Вілена Темер’янова — до 14 років, а Сеїтягу Аббозова — до 13 років.
Суд постановив, що перші чотири роки Енвер Крош має провести у в’язниці, а решту строку — в колонії суворого режиму. Іншим засудженим призначили по три роки в’язниці з подальшим переведенням до колоній суворого режиму.
Ісламська політична партія «Хізб ут-Тахрір» була визнана терористичною організацією в Росії рішенням Верховного суду РФ від 14 лютого 2003 року — за чотири роки до ухвалення закону «Про протидію тероризму». Засідання відбувалося в закритому режимі без участі представників організації, що, на думку правозахисників, порушило принципи гласності та змагальності.
У багатьох країнах, включно з Україною, діяльність партії не заборонена. Її прихильники проводять публічні заходи, поширюють друковані матеріали та відкрито висловлюють свої погляди.
Після анексії Криму Росією у 2014 році на півострові регулярно порушуються кримінальні справи за обвинуваченням у причетності до «Хізб ут-Тахрір»*.
Правозахисники вважають, що переслідування кримських татар у таких справах пов’язане не з тероризмом, а з їхньою мирною релігійною та громадською діяльністю, критикою влади та протестами проти політичних репресій.
