Дмитро Санін, оператор з Києва, пригадує, як у перші дні повномасштабного вторгнення знімав евакуацію з Ірпеня та Бучі без бронежилета. Ірина Староселець, журналістка Укрінформу, розповідає про свої поїздки на Херсонщину із захисним спорядженням, отриманим у Київському Центрі журналістської солідарності. А польський фотожурналіст Себастьян Плохарський, який висвітлює війну в Україні вже дев’ять років, називає свої поїздки до прифронтового Нью-Йорка “стрибком у пекло”.
Це лише кілька історій з сотень, які демонструють важливість роботи мережі Центрів журналістської солідарності, створених Національною спілкою журналістів України за підтримки міжнародних партнерів – Міжнародної та Європейської федерацій журналістів та штаб-квартири ЮНЕСКО. Ці Центри стали справжнім щитом для медійників, які щодня ризикують життям, щоб донести правду про війну.
Сьогодні в Україні діє шість таких Центрів – у Києві, Львові (з точкою присутності в Чернівцях), Івано-Франківську, Харкові, Запоріжжі та Дніпрі. Вони забезпечують журналістів не лише захисним спорядженням, але й необхідною підтримкою та консультаціями.
З початку повномасштабного вторгнення сотні українських та іноземних журналістів отримали тут бронежилети, шоломи та аптечки. Серед них – і ті, хто працює на передовій, і ті, хто висвітлює життя в прифронтових містах.
Кожна історія – це свідчення мужності та відданості професії. Як от історія Ігоря Лаврова, запорізького фотохудожника, який до війни показував красу Хортиці, а тепер документує руйнування та героїзм захисників. Або Ігоря Пилипенка, фіксера зі шведського телебачення, який об’їздив майже всю лінію фронту. Ці та інші історії демонструють, наскільки важливою є підтримка журналістів у їхній небезпечній, але необхідній роботі.
знімав евакуацію з Ірпеня та Бучі без бронежилета
Від театрального шолома до професійного захисту: шлях українського воєнного оператора
Дмитро Санін, оператор-постановник з Києва, пригадує перші дні повномасштабного вторгнення як час повного хаосу та непідготовленості. “Ми всі опинилися на передовій без жодного досвіду воєнної журналістики”, – розповідає він про події початку 2022-го року.
Працюючи над документальними кадрами евакуації з Ірпеня та Бучі для американської компанії, Дмитро зіткнувся з шокуючою реальністю: “Вони вважали, що я сам маю подбати про свій захист. Уявляєте? Я ризикував життям, а вони навіть не думали про мою безпеку”.
Контраст із закордонними колегами був разючим. “Вони мали все: обладнання, бронежилети, юридичну підтримку, страховку. А я… У мене не було нічого. Ні захисту, ні аптечки, навіть акредитація була прострочена”, – згадує Санін.
Виживати допомагав досвід роботи в гарячих точках Африки та інстинкт самозбереження. “Шолом мені позичили друзі з театру. З бронежилетом було складніше. Ми з колегами влаштовували щоденну ‘лотерею обдзвону’, шукаючи, в кого можна позичити захисне спорядження”, – розповідає оператор.
Ситуація змінилася лише на початку квітня, коли Дмитро отримав бронежилет від Національної спілки журналістів України. “Коли я вперше одягнув цю ‘плитоноску’ з написом PRESS, то відчув не лише фізичний, а й моральний захист. Нарешті я міг зосередитися на роботі, а не на виживанні”, – підсумовує Санін.
Безпека понад усе: міжнародна підтримка журналістів в умовах війни в Україні
Міжнародна спільнота оперативно відреагувала на потреби українських журналістів у захисному спорядженні з початком повномасштабного вторгнення. У квітні 2022 року у Львові відбулася знакова подія: під час офіційної церемонії за участі представників ЮНЕСКО, НСЖУ та організації “Репортери без кордонів” українським медійникам було передано 25 комплектів захисного спорядження.
Ця подія стала лише початком масштабної підтримки. Пізніше штаб-квартира ЮНЕСКО надала ще 100 бронежилетів та шоломів для журналістів, які працюють на передовій. Загалом, завдяки різним міжнародним партнерам, НСЖУ отримала 300 бронежилетів, які були передані на постійне користування редакціям та фронтовим репортерам.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко під час церемонії у Львові наголосив: “У ці важкі дні всі журналісти об’єднуються для взаємодопомоги. Наші міжнародні партнери не стоять осторонь проблем українських медіапрацівників та намагаються всіляко надати практичну допомогу. Центри журналістської солідарності – це бажання дієво допомагати колегам”.
Генеральний секретар Міжнародної федерації журналістів Ентоні Беланжер підкреслює важливість міжнародної солідарності: “Журналісти знаходяться на передовій у викритті реальних наслідків для людства цієї варварської війни проти України. МФЖ пишається тим, що має можливість співпрацювати з НСЖУ у створенні життєво важливих центрів для практичного забезпечення солідарності з журналістами – від безпеки до професійної підтримки”.
Наразі частина отриманого захисного обладнання надається у безкоштовний прокат через мережу Центрів журналістської солідарності. Це дозволяє забезпечити багатьох журналістів необхідним захистом, особливо тих, хто працює в найнебезпечніших зонах конфлікту.
НСЖУ шукає варіанти оновлення захисного спорядження
Водночас, війна в Україні триває, і потреба в захисному спорядженні для журналістів залишається гострою. Обладнання, яке активно використовується в небезпечних умовах, природно зношується та потребує заміни. НСЖУ повідомляє про зростаючу кількість запитів від медійників на оновлення шоломів та бронежилетів.
“Ми отримуємо все більше звернень від журналістів, які потребують заміни захисного спорядження або нових комплектів у постійне користування,” – зазначає голова НСЖУ Сергій Томіленко. “Це свідчить не лише про інтенсивність роботи наших колег у небезпечних зонах, але й про необхідність постійного оновлення та розширення нашої програми підтримки.”
На фото – вона в захисному спорядженні, наданому Національною спілкою журналістів України.
Ризикуючи власним життям, Марія висвітлює події війни для українських та міжнародних медіа
Ситуація підкреслює важливість продовження міжнародної підтримки українських журналістів. НСЖУ активно працює над пошуком нових партнерів та джерел фінансування для забезпечення медійників якісним та сучасним захисним обладнанням. Це критично важливо для безпеки тих, хто щодня ризикує життям, висвітлюючи реалії війни в Україні.
Журналісти високо оцінюють якість та доступність захисного спорядження
З огляду на велику кількість медійників, які потребують засобів захисту, та нерегулярність їхніх відряджень у небезпечні зони, НСЖУ впровадила ефективну систему розподілу захисного спорядження. Бронежилети і шоломи розміщені в Центрах журналістської солідарності по всій країні, де журналісти можуть отримати їх у тимчасове безоплатне користування – схема, що успішно діє з 2022 року.
Кожен Центр пропонує високоякісні бронежилети з написом PRESS, оснащені сертифікованими плитами 4 класу захисту, шоломи та тактичні аптечки. Це обладнання доступне як українським, так і іноземним журналістам для відряджень у прифронтові зони.
Ірина Староселець, журналістка Укрінформу, яка регулярно висвітлює події на Херсонщині, високо оцінила зручність та легкість бронежилета, отриманого в Київському Центрі. “Порівняно з важким та громіздким спорядженням, яке я раніше позичала в інших організаціях, це просто небо і земля”, – поділилася вона. “Без такого захисту працювати в зоні постійних обстрілів було б надто ризиковано”.
Команда львівського телеканалу “Правда тут” також регулярно користується послугами Західноукраїнського Центру. Віктор Сембратович, оператор каналу, підкреслює важливість командної роботи в небезпечних умовах: “Коли ми разом і добре екіпіровані, відчуваєш себе набагато впевненіше. Знаєш, що у критичний момент не залишишся сам”.
Інноваційний захист для жінок-журналісток
Наприкінці 2023 року українська журналістика зробила значний крок уперед у забезпеченні безпеки жінок-медійниць. Київський Центр журналістської солідарності отримав перший в Україні жіночий анатомічний бронежилет від компанії “Українська броня”.
Ця новина стала справжнім проривом у вирішенні довготривалої проблеми. Раніше жінки-журналістки були змушені користуватися “універсальними” бронежилетами, які часто створювали дискомфорт та обмежували рухи. Тепер, завдяки новому дизайну, ці незручності залишилися в минулому.
“Цей бронежилет враховує особливості жіночої анатомії,” – пояснює Єгор Краєвський, керівник відділу супроводу “Української броні”. “Ми розмістили кишеню для бронеплити так, щоб вона не заважала, але забезпечувала такий самий рівень захисту, як і чоловічі моделі. Крім того, по всьому бронежилету розташовані балістичні пакети для додаткового захисту.”
Новий бронежилет вражає своєю універсальністю. Без бронеплит він забезпечує захист другого класу, здатний зупинити уламки та кулі з пістолета ТТ. А з встановленими пластинами рівень захисту підвищується до шостого класу, що дозволяє витримати навіть постріл снайперської гвинтівки. Додатково захищені ключиці, боки та спина.
На прифронтових територіях – запитів на бронежилети найбільше
Центри журналістської солідарності, розташовані поблизу лінії фронту – у Дніпрі, Запоріжжі та Харкові – стали життєво важливими хабами для журналістів, які висвітлюють події в зоні бойових дій. Попит на захисне спорядження тут найвищий, що підкреслює критичну роль цих Центрів у забезпеченні безпеки медійників.
Ірина Ситнік, головна редакторка тижневика “Степова зоря” та сайту Petropavlivka.city, регулярно звертається до Дніпровського центру. Маючи акредитацію ЗСУ, вона часто працює на прифронтових територіях Донеччини та Запорізької області. Ірина згадує свій досвід висвітлення масштабної пожежі в Миколаївській громаді:
“Без захисного спорядження мене б туди просто не пустили. Навіть під час моєї роботи там продовжували детонувати вибухові пристрої. Центр журналістської солідарності забезпечив мені можливість безпечно виконувати свою роботу в таких екстремальних умовах.”
Ігор Лавров, відомий запорізький фотохудожник, кардинально змінив фокус своєї роботи після початку повномасштабного вторгнення. Від зйомок природи Хортиці він перейшов до документування наслідків війни. Запорізький Центр не лише допоміг йому з акредитацією, але й забезпечив необхідним захисним спорядженням та термобілизною для роботи в холодну пору року.
“Центр не просто видав мені каску, бронежилет та аптечку, але й навчив, як правильно ними користуватися,” – розповідає Ігор. “Їхні поради щодо роботи на прифронтових територіях безцінні. Вони допомагають подолати страх і зосередитися на роботі в умовах постійних вибухів та обстрілів.”
Ігор Пилипенко, дніпровський фіксер, який вже два роки співпрацює зі шведським телемовником SVT, підкреслює зручність роботи з Центром:
“Ми об’їздили майже всю лінію фронту – від Запоріжжя до Сум. Щомісяця я беру захисне спорядження в Дніпровському центрі. Це набагато зручніше, ніж шукати його у знайомих або на місці зйомок, як доводилося робити раніше.”
Екстремальні умови випробовують на міцність не лише журналістів
Польський фотожурналіст-фрілансер Себастьян Плохарський, який висвітлює війну в Україні вже дев’ять років, знає ціну якісному захисному спорядженню. Другий рік поспіль він отримує його в Дніпровському центрі журналістської солідарності НСЖУ для своєї роботи на Донеччині. Співпрацюючи з такими виданнями як Newsweek Polska, oko.press, Gazeta Wyborcza, а також створюючи документальні фільми для BBC, Себастьян постійно перебуває в епіцентрі подій.
oko.press та BBC, вже дев’ять років висвітлює війну в Україні. Завдяки підтримці НСЖУ він отримує
захисне спорядження для роботи на Донеччині, де регулярно виїжджає на лінію фронту.
Нещодавно його шолом не витримав екстремальних умов
Проте навіть найнадійніше спорядження не завжди витримує екстремальні умови фронту. Під час нещодавньої поїздки до Торецька у Плохарського вийшла з ладу система кріплення шолома. Ця ситуація наочно демонструє, наскільки інтенсивно використовується захисне обладнання в зоні бойових дій.
“Виїжджаємо до лінії фронту декілька разів на тиждень,” – розповідає Себастьян. “Поїздки до Нью-Йорка – це справжній ‘стрибок у пекло’. Швидко машиною туди, евакуація людей і дуже швидко повертаємося. Увесь час повсюду бомби з літаків, артилерія і дрони-камікадзе.”
У цій ситуації спрацювала журналістська солідарність. Пошкоджений шолом було передано до Київського Центру журналістської солідарності НСЖУ для заміни. Незабаром Себастьян отримає новий шолом, а пошкоджений став експонатом музею НСЖУ, символізуючи небезпечну та напружену роботу журналістів, які документують злочини російських окупантів.
Ця історія підкреслює не лише важливість якісного захисного спорядження, але й необхідність його регулярного оновлення. У зв’язку з цим НСЖУ активно комунікує з партнерами щодо необхідності поповнення запасів новими бронежилетами і шоломами для журналістів, які працюють в Україні. Це критично важливо для забезпечення безпеки медійників, які щодня ризикують життям, висвітлюючи події на передовій.
Як отримати захисне спорядження
Центри журналістської солідарності НСЖУ надають українським та іноземним журналістам у користування брендовані бронежилети, шоломи, тактичні аптечки. Якщо вам необхідно отримати в безоплатне тимчасове користування засоби захисту – заповніть цю ФОРМУ.
Як знайти центри журналістської солідарності?
У будні центри завжди відчинені. Але ліпше попередньо зателефонувати координаторам, аби узгодити зручний для вас час. Центри розташовані за такими адресами:
- у Києві – вул. Хрещатик 27-а, телефон: 050 680 52 04 (Ілля Суздалєв);
- у Львові – вул. Соломії Крушельницької, 5, 2 поверх; телефон: 097 907 97 02 (Наталія Войтович); точка присутності в Чернівцях – пр. Незалежності; 96, телефон: 068 286 37 06 (Володимир Бобер);
- у Івано-Франківську – вул. Січових стрільців, 25; телефон: 066 677 07 26 (Вікторія Плахта);
- у Запоріжжі – пр. Соборний; 152, телефон: 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура);
- у Дніпрі – вул. Старокозацька, 8; телефон: 050 919 84 79 (Наталя Назарова);
- у Харкові – телефон: 095 421 5477 (Ганна Черненко).
Про ЮНЕСКО.
ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Інформаційна служба НСЖУ
