Засновниця і шефредакторка жіночої медіаплатформи «Українки» Віта Гольдман втратила дах над головою внаслідок масштабної атаки Росії 20 серпня. А сьогодні її помешкання в Солом’янському районі постраждало вдруге, після нічного обстрілу Києва у ніч проти 8 вересня.
– Знову поруч був приліт. Знову ракета, знову «Циркон». Вибуховою хвилею вибило всю фанеру, що нею були закриті вікна, вилетіла й плівка, посипався тиньк зі стін і стелі, — розповідає Віта Гольдман про наслідки сьогоднішнього удару.
Раніше, 20 серпня, вона дивом врятувалася під час масованої атаки Росії: була у Львові на Міжнародній асамблеї «Українка у світі: нові виклики — нове лідерство», а квиток на потяг трапився випадково за день до поїздки. Під час тієї масованої атаки в Києві загинуло 16 людей, десятки дістали поранення. Ракети і дрони завдали руйнувань житловим будинкам, дитячій лікарні, школі, а також промисловим і складським об’єктам у кількох районах столиці.
Найбільше тощі понівечило Солом’янський район.
– Шість багатоповерхівок довкола постраждало, з вікон моєї квартири видно будинок навпроти, в якому загинуло 11 людей: даху в ньому немає, а 8 і 9 поверхи повністю знесло ударом, — розповіла Віта. — Наша будівля отримала три удари по периметру від вибухів ворожих ракет. Вибито вікна чи не в кожній квартирі.
Її сусідку з останнього поверху посікло уламками, жінка з дитиною потрапила до лікарні.
Ракета, начинена касетними снарядами, розірвалась над будинком, і 3-кімнатну квартиру журналістки на останньому поверсі фактично прошило осколками і уламками. Вибухами вибило всі вікна разом із рамами, пошкодило всі двері, меблі, стіни внаслідок удару зсунулися…
Над ліжком у її спальні — наскрізна діра від касетного снаряду.
Кілька уламків боєприпасів, знайдених у власному ліжку після цього, Віта Гольдман хоче зберегти як пам’ять:
– Ці уламки мали мене вбити. Хочу вставити їх у рамку, як нагадування про те, наскільки все може змінитися в одну мить. І що країна-зло — існує.
Після 20 серпня минуло кілька тижнів, але Комісія з оцінки пошкодженого та знищеного житла досі не приходила, а без її обстеження ремонт робити не можна, зауважила Віта Гольдман. Автоматично, рішення про стан будинку також поки що немає. Мешканці опинилися у стані невідомості. Світло і вода в будинку є, а от газу — немає досі, їжу готують на горілках.
– Я нікуди не переїжджала, живу в себе вдома, доки дозволяє погода. Багато часу пішло на документи, розбір руйнувань, прибирання. Звісно, це позначається і на роботі. Колектив багато взяв на себе, бо я значно менше зараз можу займатися редакційною роботою, — каже вона. — Поліцейський, який оглядав квартиру після обстрілу, сказав: «Не знаю, яким богам ви молитеся, але мусите їм дуже подякувати за те, що живі». Тож я живу!
Інформаційна служба НСЖУ
Фото НСЖУ надала Віта Гольдман
