Про відрядження до найгарячіших точок України, про зустрічі з бійцями та місцевими жителями, а також про особливості збору матеріалів для журналістських публікацій ішлося під час зустрічі місцевих медійників, журналістів-переселенців та студентів Запорізького національного університету з відомим у багатьох країнах журналістом Олександром Павловим. Зустріч відбулася в Запорізькому Центрі журналістської солідарності.
Олександр Павлов є керівником медіа-агентства «Агентство регіональних ініціатив», очолює сектор закордонних зв’язків гуманітарно-інформаційного центру, співпрацює з фінською газетою «Iltalehti». Протягом року він побував у всіх регіонах України, де ведуться бойові дії. Під час поїздок познайомився з багатьма зарубіжними журналістами, з якими тепер активно співпрацює. За словами Олександра, інтерес західної преси до подій в Україні не вщухає. Але його потрібно постійно підтримувати, шукати нові теми і способи їх подачі.
Результат співробітництва Олександра Павлова з фінськими журналістами – три фільми про події в Україні. Його світлини були представлені на фотовиставці «Війна в нашому домі. Запоріжжя», що відбулася у фінському місті Лахті, побратимі Запоріжжя» з нагоди річниці повномасштабного російського військового вторгнення в Україну. Олександр також взяв участь у щорічній конференції у Нормандії (Франція), на якій були присутні лідери багатьох європейських країн.
Оскільки воєнкор вільно володіє англійською та французькою мовами, він зміг точно висловитися з приводу надання військової допомоги нашій країні: «Якщо ви не надасте зброю Україні, то наступними будете ви!» та зірвав аплодисменти присутніх. Нещодавно вийшов великий сюжет швейцарського франкомовного каналу RTS, який Олександр разом з іноземними колегами готували вісім днів в Бахмуті, Краматорську, Часовому Ярі та Лимані.
Маючи великий досвід у висвітленні бойових дій, Олександр Павлов пояснив основні аспекти роботи журналіста в умовах війни, надав рекомендації, які коректні терміни треба використовувати при підготовці репортажів та статей.
– Погане це діло – війна. Жахливе. Коли рф напала на Україну, то вже 24 лютого я сів в машину та поїхав в розгублений Київ. Так я зробив свій вибір, розповідає Олександр. – Наступного дня в великій фінській газеті «Iltaleht» i з’явився мій перший репортаж. Потім другий, третій. За рік в зарубіжній пресі вийшло більше шістдесяти моїх статей – в Фінляндії, Франції, Польщі, Канаді, Швейцарії. Дома, в Запоріжжі, я був за цей час днів тридцять. А ось на Донбасі – вже дев’ять разів, в Салтівському районі Харкова – десять з початку війни… Я впевнений, що світ повинен знати правду про війну в Україні. Такі, як я, тисячі журналістів, створюють суспільну думку, під впливом якої керманичі та парламенти інших країн приймають рішення про допомогу Україні. Гуманітарка, «джавеліни» та «леопарди», мільйони людей на демонстраціях, резолюції Європарламенту та ООН, іноземні добровольці в ЗСУ, прихисток для 8 мільйонів українців за кордоном – це все можливо тому, що світ знає правду.
Le Monde, Le Figaro, El Mundo, Corriere della Sera, Le Temps, Sky News, Al Jazeera, France 24, ABC – роботу цих світових медіа – гігантів в Україні організовував саме Олександр Павлов весь 2022 рік. В окопах, на «нулі», в зруйнованих місцях країни, в столичних кабінетах, в шелтерах для біжінців та бомбосховищах – він побував всюди, його статті та репортажі виходили на перших шпальтах газет, в прайм тайм на телеканалах. Студенти та медійники були вражені історіями війни від Олександра Павлова та просто «засипали» воєнкора питаннями, а його окремі висловлення зразу ж стали крилатими фразами, наприклад: «Головне правило воєнного журналіста – роби те, що повинен, та думай про майбутнє».
– Пишаємось тим, що такий мужній та талановитий, відомий на весь світ воєнний журналіст, – наш земляк, – каже Вікторія Горбатко, тележурналістка з Бердянська. – Бажаємо нашому чудовому та невгамовному колезі, а також всім зарубіжним медійникам, які працюють у нашому регіоні та по всій Україні, терпіння, наполегливості та успіхів у благородній справі!
Нагадаємо, Центри журналістської солідарності – це ініціатива Національної спілки журналістів України, що реалізується за підтримки Міжнародної та Європейської федерацій журналістів, а також ЮНЕСКО. Вона покликана допомагати представникам медіа, що працюють в Україні під час війни. Центри діють у Києві, Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Запоріжжі, Дніпрі та надають журналістам організаційну, технічну, юридичну, психологічну й інші види допомоги.
Контакти Центру журналістської солідарності в Запоріжжі – 096 277 53 52 (Наталя Кузьменко, Валентина Манжура, співкоординатори Запорізького центру), адреса: пр. Соборний, 152.
Про ЮНЕСКО. ЮНЕСКО є спеціалізованою установою ООН з питань освіти, науки і культури. Вона робить внесок у мир та безпеку, сприяючи міжнародній співпраці в освіті, науці, культурі, комунікації та інформації. ЮНЕСКО сприяє обміну знаннями та вільному потоку ідей для прискорення взаєморозуміння. Вона є координатором Плану дій ООН щодо безпеки журналістів і проблеми безкарності, який спрямований на створення вільного та безпечного середовища для журналістів і працівників ЗМІ, зміцнюючи таким чином мир, демократію та сталий розвиток у всьому світі. ЮНЕСКО тісно співпрацює зі своїми партнерськими організаціями в Україні для надання підтримки журналістам на місцях.
Використані терміни та подання матеріалу в цій публікації не є висловленням будь-якої думки з боку ЮНЕСКО щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста чи району або їхніх органів влади, так само як і ліній розмежування й кордонів.
Автор несе відповідальність за вибір і представлення фактів, що містяться в цій публікації, а також за висловлені в ній думки, які не обов’язково відповідають позиції ЮНЕСКО та не покладають зобов’язань на Організацію.
Ніна Деркач, Наталя Вадимова. Фото Дар’ї Зирянової
