«Журналісти є прямими цілями російського воєнного наступу, бо вони – загроза російській пропаганді», – наголосив голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко під час пресконференції, організованої Центром громадянських свобод на базі Українського кризового медіацентру.
– Про це свідчать докази, які збирають НСЖУ, інші організації та журналісти, – сказав очільник Спілки. – Після того, як російські війська тимчасово окуповують певну українську територію, одразу розпочинається хвиля так званої «інформаційної нейтралізації»: відбуваються атаки на журналістів і на будь-яке незалежне медіаінформування. Для нас очевидно, що журналісти вважають професійну журналістику загрозою своєму наступу і російській пропаганді, яка є складовою цього наступу. Ми бачимо, що російська влада, зануривши в пропагандистську бульбашку росію, хоче занурити в неї й тих українців, які живуть на територіях, що потрапили під їхній тимчасовий контроль. Мета ворога – упокорити, позбавити доступу до правдивої інформації.
Загалом росія скоїла проти представників преси і медіа в України понад 500 злочинів. За даними НСЖУ, щонайменше 63 медійники загинули від початку повномасштабного вторгнення, серед яких 14 полягли при виконанні професійних обов’язків, 9 стали цивільними жертвами окупантів і 40 медійників, які загинули в лавах Сил оборони України.
– Окупанти атакують українських журналістів, шукають серед них тих, хто може стати їхнім пропагандистом. Але до честі наших колег, абсолютна більшість українських медійників, журналістів не йде на колаборантство, і «піднесення патронів» українцями російській пропаганді – це винятки. Окупантам доводиться завозити пропагандистів із Росії. Також ганебною є практика крадіжок місцевих медіа-лейблів, як, приміром, сталося з маріупольським «Приазовським робочим».
Як відомо, на третій тиждень після захоплення Маріуполя окупанти почали поширювати віддруковану в Ростові-на-Дону фейкову газету під назвою «Мариупольский рабочий», намагаючись переконати аудиторію, що редакція газети перейшла на бік росіян. Натомість, жодний працівник справжнього «Маріупольського робочого» не брав участі в створенні фальшивки.
– Такі самі прецеденти були в Мангуші під Маріуполем, у Херсонській області тощо. Окупанти закидують населення тиражами своїх фейкових газет, організовують своє пропагандистське мовлення, – сказав Сергій Томіленко. – Усупереч цим спробам Національна спілка журналістів спільно зі своїми партнерами, максимально фіксуючи воєнні злочини проти журналістів і медіа, об’єднує міжнародну коаліцію навколо Міжнародної федерації журналістів (як найбільшого об’єднання спілок журналістів Європи) з ідеєю створення у майбутньому великому трибуналі над Путіним секції воєнних злочинів проти журналістів. У межах цієї секції до відповідальності має бути притягнуто й російських пропагандистів, які зробили можливим підтримку населенням Росії воєнних операцій та злочинів проти нашої держави.
Сергій Томіленко також нагадав про те, що НСЖУ підготувала звіт огляду кейсів злочинів проти журналістів під назвою «Розстріляна свобода слова».
– Ми стверджуємо, що окупанти свідомо ціляться у свободу слова, у журналістів. Але водночас журналістська спільнота готова прийняти цей виклик, мужньо продовжуючи виконувати свій професійний обов’язок, – підсумував Сергій Томіленко.
Інформаційна служба НСЖУ
