Десять місяців Україна веде героїчну боротьбу проти російської агресії, прагнучи в національно-визвольній війні захистити саме існування українського народу з його мовою, національними традиціями, європейськими прагненнями та демократичним суспільним устроєм. Важливою цінністю, яку сьогодні відстоюють українці, є свобода слова та право кожної людини й громадянина отримувати правдиву, неперекручену, об’єктивну інформацію про те, що відбувається в Україні та навколо неї.
Журналістська спільнота – це саме те середовище, яке стоїть на сторожі свободи слова і своєю професійною діяльністю втілює цей конституційний принцип у практику життя. Сьогодні найпотужніша і наймасовіша організація, яка об’єднує українських медійників, Національна спілка журналістів України, змушена констатувати, що свобода слова в нашій країні може опинитися під загрозою.
Наприкінці листопада і на початку грудня комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики провів кілька закритих засідань, де продовжив розгляд депутатських поправок до законопроєкту «Про медіа» (2693-д), вже схваленого парламентом у першому читанні. На жодне засідання не було запрошено журналістів чи інших працівників ЗМІ, які справедливо критикують закон. Самі засідання відбувалися в непрозорий спосіб – без загальнодоступної трансляції. Нову редакцію закону не було завчасно оприлюднено, як не було проведено й обговорень ані з ключовими стейкхолдерами, ані з громадськістю.
Аналіз законопроєкту «Про медіа» змушує констатувати, що він допускає впровадження інструментів цензури і суттєве обмеження свободи слова в Україні. Ось критика цього законопроєкту від західних партнерів:
Комітет захисту журналістів (Нью-Йорк) https://cpj.org/2022/09/cpj-calls-on-ukrainian-lawmakers-to-drop-media-bill/
Європейська федерація журналістів https://t.me/spilkanews/2234 і ще одна заява https://europeanjournalists.org/blog/2022/07/08/ukraine-authorities-should-withdraw-the-draft-media-law/
Офіс представника ОБСЄ зі свободи https://ukranews.com/ua/news/687734-zakon-pro-media-mistyt-instrumenty-tsenzury
Міжнародні експерти Ради Європи https://nsju.org/novini/mizhnarodni-eksperty-ne-radyat-zaprovadzhuvaty-regulyuvannya-onlajn-media-i-govoryat-pro-polityzovanist-naczrady/
Ось спільна заява сотень українських журналістів https://lb.ua/news/2020/12/14/472932_zhurnalisti_vimagayut_znyati_z.html
Проти законопроекту виступає й Інтернет асоціація України https://ukranews.com/ua/interview/2905-maksym-tulyev-shhodo-zakonu-pro-media-tse-navit-ne-roskomnadzor-a-girshe
Низка новацій закону значно розширить можливості державного органу – Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, яку автори закону вважають незалежним регулятором, – втручатися у роботу медіа.
Нацрада зможе:
– надсилати в редакції всіх ЗМІ обов’язкові до виконання приписи,
– штрафувати всі види медіа (ТБ, радіо, друковані та онлайн ЗМІ),
– своїм рішенням, без розгляду в суді, забороняти роботу онлайн ЗМІ (тимчасова заборона поширення онлайн-медіа на 14 днів),
– скасовувати реєстрацію друкованих ЗМІ,
– вимагати від інтернет-провайдерів блокувати доступ до інтернет-видань (також без рішення суду),
– вимагати у Youtube і Facebook видаляти будь-який контент, а від Google – видалити результати з пошукової видачі користувачів (також без права редакцій на захист),
– регулювати роботу операторів кабельного і онлайн-телебачення.
Такі повноваження є явно надмірними. Нацрада наразі – це не незалежний регулятор, це орган влади, половину якого призначає президент, а другу половину – депутати (в нинішньому скликанні – в своїй більшості підконтрольні президентові). Жодних квот для журналістів, представників медіагалузі чи споживачів не передбачено.
Законопроєкт передбачає не регулювання медіасфери, а, по суті, встановлення стосунків підлеглості, коли медіа стають підконтрольними владі.
Вільні вибори і вільні медіа – це головне, що відрізняє суспільний устрій України від режиму диктаторської росії.
НСЖУ вимагає відкласти розгляд законопроєкту «Про медіа» до Перемоги України. Задля виконання Директиви ЄС про аудіовізуальні медіапослуги наразі можна зареєструвати частину законопроєкту «Про медіа», яка передбачає регулювання аудіовізуальних послуг, окремим законопроєктом і негайно його ухвалити. Ця найважливіша частина охоплює лише 10% тексту законопроєкту і не викликає жодних нарікань.
НСЖУ закликає депутатів не порушувати національну єдність схваленням суперечливого законопроєкту.
Свободу слова в Україні ще нікому не вдавалося приручити. Не вийде і цього разу.
Слава Україні!
Національна спілка журналістів України
