Верховний суд Татарстану минулої п’ятниці визнав журналістку Татаро-башкирської служби Радіо Свобода Алсу Курмашеву винною у поширенні «фейків» про російську армію і засудив її до шести з половиною років колонії. Про це повідомляє Associated Press. А в російському Єкатеринбурзі Свердловський обласний суд на закритому засіданні 19 липня засудив журналіста The Wall Street Journal Евана Гершковича до 16 років колонії у справі про шпигунство, повідомляє Російська служба Радіо Свобода.
Обидва російські суди при розгляді справ міжнародних журналістів проявили тенденційність, проявили звинувачувальний ухил, відсторонилися від об’єктивних оцінок фальсифікованих звинувачень, висунутих проти журналістів, тому ухвалили неправосудні рішення. НСЖУ відзначає, що українські, зокрема кримські, журналісти добре знають практику фальсифікації звинувачень в російських судах, наразі за ґратами в Росії перебуває близько 30 українських журналістів, облудно звинувачених в тому, що вони добросовісно виконували свій професійний обов’язок.
Алсу Курмашова постійно живе у Празі з 1998 року. Торік у травні вона приїхала до рідного міста Казань до хворої матері. Другого червня 2023 року, перед вильотом додому, журналістку в аеропорту Казані затримали силовики. У неї вилучили американський та російський паспорти (Алсу має як російське громадянство, так і американське) і згодом порушили кримінальну справу, ніби за неповідомлення про друге громадянство. З Алсу взяли підписку про невиїзд та заборонили залишати столицю Татарстану. Розслідування цієї справи тривало кілька місяців. Лише у жовтні 2023 року суд у Казані визнав її винною та оштрафував на 10 000 рублів.
Однак, через тиждень після оголошення вироку – 18 жовтня 2023 року – журналістку знову затримали. Їй пред’явили обвинувачення в невиконанні обов’язку про подання документів для включення до реєстру іноагентів. Через кілька днів суд обрав Курмашевій запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Ще через півтора місяці – 11 грудня 2023 року – слідство порушило кримінальну справу про поширення «фейків» про армію. Журналістку звинуватили в поширенні книги «Ні війні. 40 історій росіян, які виступають проти вторгнення в Україну», яку редакція «Idel.Реалії» презентувала восени 2022 року.
На суді у справі Евана Гершковича допит свідків та вивчення доказів провели лише за один день – 18 липня. Гершкович – перший американський журналіст, звинувачений у Росії у шпигунстві з часів СРСР. За версією слідства, Гершкович під час проведення інтерв’ю за завданням ЦРУ збирав відомості про «Уралвагонзавод», який виготовляє та ремонтує військову техніку. Слідство стверджує, що ці відомості містять держтаємницю. Журналіст провів 15 місяців у СІЗО. Гершкович провину не визнав. Він наполягає, що в Росії займався виключно журналістською діяльністю. Слідство не надало публічних доказів шпигунства, лише заявило, що журналіста нібито «зловили за руку» і що він працював на американську розвідку. Представники США та The Wall Street Journal назвали справу сфабрикованою. Держдепартамент США надав Гершковичу статус «неправомірно затриманого». Associated Press звертало увагу, що російська влада детальних доказів на підтримку звинувачень у шпигунстві не надала. Гершкович та його роботодавець усі звинувачення відкидають. Уряд США назвав арешт журналіста неправомірним.
Джерела, близькі до російських та американських політичних кіл, повідомляли, що журналіста можуть утримувати для обміну на російських громадян, які перебувають у в’язницях США. Імена росіян, ймовірних кандидатів на обмін, не розголошувалися.
Москва та Вашингтон заявляли про готовність обговорювати обмін, але жодна зі сторін не називала ні термінів, ні умов для нього.
Гершкович народився в Нью-Джерсі в сім’ї вихідців із СРСР і займався репортерською роботою в Росії з 2018 року. Журналіст не залишив територію Росії навіть після запровадження тотальної військової цензури після початку повномасштабної війни проти України.
25 квітня 2024 року Європарламент схвалив резолюцію із закликом до негайного звільнення всіх політв’язнів, які перебувають у Росії, включаючи журналістку Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Алсу Курмашеву та кореспондента The Wall Street Journal Евана Гершковича.
Серед політв’язнів, які, як вважають європейські законодавці, мають бути звільнені, – опозиціонери Володимир Кара-Мурза та Ілля Яшин, правозахисник Олег Орлов, соратниця Олексія Навального Ксенія Фадєєва, засуджений у справі про держзраду колишній журналіст «Комерсанта» та «Ведомостей» Іван Сафронов.
Після попереднього суду виконуючий обов’язки президента Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода Стівен Капус заявив, що «російська влада веде злочинну кампанію проти незаконно затриманої Алсу Курмашевої». За словами Капуса, «Державний департамент США має офіційно оголосити її «неправомірно затриманою»: так само, як це зроблено стосовно Евана Гершковича з Wall Street Journal, який був негайно внесений до списку після його несправедливого арешту».
НСЖУ заявляє, що Алсу Курмашева та Еван Гершкович, як і українські журналісти Владислав Єсипенко, Сергій Цигіпа, Олексій Бессарабов, Дмитро Хилюк, Вікторія Рощина, Ірина Левченко, кримськотатарські журналісти та багато інших колег, які незаконно утримуються російською тоталітарною системою, мають бути звільнені без всяких попередніх умов. Журналістика не є злочин!
«Шлях до звільнення цивільних у часи війни складний, але мовчати не можна», – заявив Голова НСЖУ Сергій Томіленко під час зустрічі в женевській штаб-квартирі Червоного Хреста.
Звільнення з російського полону кожного журналіста та журналістки є пріоритетом в діяльності НСЖУ. Сергій Томіленко розповів про те, як НСЖУ фіксує воєнні злочини Росії щодо журналістів, а також про акції солідарності з полоненими колегами, які Спілка проводить на національному та міжнародному рівнях.
«На жаль, щонайменше 30 українських журналістів перебувають нині в полоні, – констатує голова НСЖУ. – В Міжнародного Комітету Червоного Хреста особливий мандат. Через отримання і верифікацію інформації, родини полонених українців принаймні отримують підтвердження, що їхні рідні живі. Отримують надію… На жаль, шлях до звільнення цивільних у часи війни неймовірно складний. Але мовчати та нічого не робити не можна!»
Інформаційна служба НСЖУ
