Журналістика змінюється, особливо з початку повномасштабної війни. Ми перестали бути осторонь, ми всередині події, тож правила безпеки необхідні: НСЖУ провела тренінг для українських медійників.
Небезпека підриву Запорізької АЕС російським військом й наразі залишається. Погрози не припиняються, а це означає, що ми маємо бути готові. Та робота журналіста під час катастрофи є досить важливою. По-перше, це інформування суспільства, по-друге, фіксація злочину для подальшого надання матеріалу правоохоронним органам.
Київський Центр журналістської солідарності НСЖУ за підтримки «Репортерів без кордонів» організував тренінг з радіаційної небезпеки. Зустріч з автором модульної навчальної програми з реагування на хімічні загрози Максимом Довгановським скорегувала журналістів на вірні дії у разі небезпеки. А воєнна журналістка зі значним досвідом роботи в зонах техногенних катастроф Юлія Суркова поділилася своїм досвідом на прикладі підриву Каховської ГЕС.
Тренер Максим Довгановський поділився порадами, як діяти в разі вибуху АЕС. З найголовнішого це:
– якщо ви відчуваєте, що це трапилось, знайти найближче укриття, змити з себе радіаційний пил, переодягнутись в чистий одяг, якщо водогінні насосні станції вже вимкнули, протерти хоча б вологими серветками відкриті ділянки на тілі;
– якщо вже так трапилось, що ви під час катастрофи були вдома, то нікуди не тікати, а навпаки якомога щільніше зачинити вікна та двері, вимкнути світло. Та в обох випадках чекати сповіщення про евакуацію, адже в цей час вже організовується евакуаційний коридор.
Журналістка Юлія Суркова поділилася зі своїми колегами про відрядження до Каховки, де було підірвано гідроелектростанцію та затопило найближчі населені пункти. На своєму прикладі вона розповіла, що необхідно робити в разі катастрофічних ситуацій, особливо під час війни. Ці знання безпеки журналістської діяльності в «гарячих точках» стосуються, як медичної допомоги, так і етичної, психологічної норми.
Найголовніші поради від воєнкора це:
– не поселятися поруч з військовими частинами, пунктів роздачі гуманітарної допомоги, обласних адміністрацій;
– мати при собі укомплектовану аптечку, одяг з закритими рукавами й штани, які повністю закривають ноги;
– також з необхідного – це вода, їжа з довгим терміном придатності та повербанк, а документи можна заховати у спеціально захищену сумку від води.
Завдяки «Репортерам без кордонів» журналісти мали змогу не тільки попрактикуватися після лекційної частини, а й кожному було вручене спорядження для захисту.
Також тренер Максим Довгановський наголосив, що протигаз – це не для того, щоб працювати в небезпечній зоні, це для того, щоб вийти з небезпечної зони. Це стосується також репортажів з місця прильоту ракети, адже ще певний час ракетне паливо виділяє речовину, яка може обпалити вам легені. Отже, одягаєте протигаз та збільшуєте відстань від небезпеки.
На завершення тренінгу всі учасники за вже усталеною традицією отримали сертифікат, який підтверджує, що його власник пройшов базовий курс з безпеки для представників медіа, що працюють в Україні, – «Робота журналіста в умовах радіаційної небезпеки».
Інформаційна служба НСЖУ
