Кілька секторальних нарад з редакторами ЗМІ в онлайн-форматі проведе Національна спілка журналістів України. Окремо працюватиме всеукраїнська робоча група з обговорення регулювання онлайн-медіа та зауважень до резонансного законопроекту «Про медіа». Таке рішення ухвалив Секретаріат НСЖУ.
«Наша ідея – провести під егідою Спілки кілька всеукраїнських нарад в онлайн-режимі. Зокрема, нараду керівників газет, нараду директорів місцевих ТРК і окремо – нараду керівників місцевих сайтів. Адже у кожного з них свої проблеми, скажімо, телевізійникам не близькі питання взаємодії з Укрпоштою, які дуже наболіли газетярам. Тож в такому форматі ми зможемо напрацювати галузеві пропозиції, з якими звертатися до влади», – сказав голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Першою заплановано провести нараду редакторів газет, яка відбудеться 25 березня. Наразі для участі в ній зареєструвалося майже 140 редакторів. Одним з ключових питань для обговорення стане закон «Про медіа», який категорично не сприймають керівники друкованих ЗМІ. Не менш актуальне для газетярів і питання співпраці з Укрпоштою. Також порушуватимуться проблеми безпеки журналістів і ЗМІ. Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко висловив готовність долучитися до обговорення й поінформувати з цього питання.
Робочу групу НСЖУ з обговорення регулювання онлайн-медіа очолює секретар НСЖУ, відомий столичний журналіст Сергій Лямець. В рамках робочої групи у березні-травні триватиме напрацювання пропозицій, альтернативних до законопроекту «Про медіа», який викликає хвилю критики журналістської спільноти.
Актуальні питання, які будуть виноситися на розгляд під час всеукраїнських нарад з керівниками ЗМІ, порушив під час засідання секретар НСЖУ Костянтин Григоренко.
«2021 рік почався з неприємних новин. Принаймні, на Харківщині припинили існування дві регіональні газети, в тому числі, одна реформована. Причина банальна – відсутність коштів, падіння тиражів, неспроможність утримувати приміщення і виплачувати заробітну плату. Під загрозою також закриття декількох радіокомпаній, які трансформувалися в радіо FM», – зазначив Костянтин Григоренко.
Він наголосив що останнім часом ЗМІ в Україні поділилися на тих, хто самостійно веде господарську діяльність (приватні медіа, зокрема і реформовані видання), державні та комунальні ТРК, які утримуються за рахунок бюджетних коштів, і ті які існують за рахунок грантів донорських організацій.
«Якщо держава й надалі так буде ставитися до інформаційної безпеки й розвитку інформаційного простору, то в нас ризикують лишитися тільки останні», – заявив Костянтин Григоренко.
Відтак, учасники секретаріату наголосили на необхідності створення Українського фонду підтримки розвитку ЗМІ. Подібні державні інституції або ініціативи з підтримки медіа успішно функціонують у країнах Європи, Канаді та Австралії.
