Україна може стати інноваційним майданчиком в медіапросторі – щодо запровадження співрегулювання у медійній сфері. Звісно, якщо досвід буде напрацьований, якщо він буде ефективним і зацікавить світову медійну спільноту. Нагадаємо, восени набула чинності одна з головних новел Закону «Про медіа» — створення органів співрегулювання (ОСР). Їх має бути п’ять: це органи співрегулювання у аудіовізуальній сфері, в аудіо сфері, друкованих медіа, онлайн-медіа, а також свій орган співрегулювання має бути створений для платформ спільного доступу, куди входять провайдери.
Уже створено і працюють робочі групи з організації органів спів регулювання у аудіовізуальній, аудіальній сферах та сфері онлайн-медіа. Друковані медіа дещо повільніше включаються у процес, і все ж уже троє медійників зголосилися увійти до робочої групи. Про це йшлося під час круглого столу «Практичні питання регулювання та співрегулювання друкованих медіа».
Які повноваження та завдання ОСР, які етапи створення ОСР потрібно пройти, як друкованим медіа долучитися до органу співрегулювання – про це розповів член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін.
Він звернув увагу на те, що верше в історії українське законодавство надає право медійним галузям регулювати свою діяльність.
–Це еволюція передачі регулівних повноважень від держави до галузевих спільнот. Національна рада у цьому питання виступає тільки модератором. Чому процес створення ОСР від друкованих медіа іде дещо повільніше, ніж від трьох інших недійних галузей? Тому що від них тривалий час не було відповідних заявок. Нині надійшло три заявки, що уможливило створення робочої групи. Вона має розробити статут свого ОСР, підготувати інші документи і упродовж півроку зареєструвати ОСР як юридичну особу в Мін’юсті. Доєднатися до ОСР може будь-яка редакція друкованого медіа, аби спільно регулювати свою діяльність, удосконалювати стандарти тощо. Якщо ж такого органу не буде створено – регуляторну функцію, як і нині, виконуватиме Нацрада, зауважив Олександр Бурмагін.
Він розповів, що основними функціями ОСР є розробка і запровадження спільно з Нацрадою «правил гри» – визначення вимог до поширення інформації шляхом прийняття регламентуючих контентні обмеження кодексів, а також створення правлінням ОСР незалежних експертних колегій для розробки висновів щодо відповідності інформації, поширеної суб’єктами у сфері медіа, відповідним кодексам і правилам.
Членкиня Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олена Ніцко зауважила, що одне з найважливіших завдань органів співрегулювання — напрацювання правил щодо мови ворожнечі.
–У діяльності ОСР у сфері друкованих медіа додається ще й шкідлива реклама. Також темою для органів спів регулювання стане штучний інтелект, а саме – як модерувати матеріали, створені ШІ. ОСР має проголосувати за той чи інший кодекс, і тільки тоді він передається до Нацради, – зауважила Олена Ніцко.
Представниця від ОСР аудіовізуальних медіа Катерина М’яснікова звернула увагу на ще один нюанс діяльності органів спів регулювання – фінансовий, зазначивши, що ці структури мають розуміти, з яких джерел і в яких обсягах формуватиметься їхній бюджет.
Сергій Чернявський, представник від робочої групи зі творення ОСР друкованих медіа, звернув увагу на те, що справи щодо друкованих медіа в Україні нині тільки погіршуються. І серед зареєстрованих 24 тисяч суб’єктів медіа є тільки 1170 комерційних друкованих медіа до того ж, кількість найменувань газет і журналів зменшилась із 4200 у 2008 році до 1170 – у 2024.
Він навів дані дослідження щодо стану друкованих медіа і, звертаючи увагу на точки поширення друкованих медіа, розповів про європейський досвід – коли для реалізації газет і журналів активно використовуються майданчики супермаркетів.
Втім, якщо справа зі створенням ОСР буде успішною, то, можливо, український досвід перейматимуть і зарубіжні медійні організації. Адже, як зауважила перша секретар НСЖУ Ліна Кущ, медіа у світі нині зазвичай використовують такі важелі, як саморегуляція, законодавство та суди відповідних країн.
–Щодо співрегулювання ми не можемо запозичити зарубіжний досвід, адже ми є першими у цій справі, – наголосила Ліна Кущ.
–Нині галузь друкованих медіа відчуває економічний занепад, немає дієвої підтримки та захищеності. Щодо органів співрегулювання – у НСЖУ є певне критичне бачення, ми спостерігаємо за процесом. ОСР створюють ті, хто хоче захиститись від регулятора, – зазначив голова НСЖУ Сергій Томіленко.
Під час круглого столу свої критичні зауваження висловили і низка представників друкованих медіа.
Олександр Бурмагін висловив переконання, що ОСР у галузі друкованих медіа все ж буде створено.
ДОВІДКА. Засідання круглого столу «Практичні питання регулювання та співрегулювання друкованих медіа» відбулося 17 липня 2024 року з ініціативи НСЖУ, Міністерства культури та інформаційної політики, Нацради з питань телебачення і радіомовлення та Офісу Ради Європи. Цей захід проводиться за підтримки проєкту Ради Європи “Захист свободи слова та свободи медіа в Україні”, який фінансується в рамках Плану дій Ради Європи для України на 2023-2026 роки “Стійкість, відновлення та відбудова”.
Інформаційна служба НСЖУ
