Пандемія COVID-19 продемонструвала велику потребу у незалежній журналістиці, а також системні проблеми із якими вона стикається – такого висновку дійшли журналісти та медіаексперти, які взяли участь у вебінарі ЮНЕСКО 5 травня 2020 року.
Вебінар «Незалежність медіа в кризові часи» зібрав близько 90 учасників з усього світу для жвавої дискусії, зосередженої навколо анонсу майбутнього дослідження ЮНЕСКО «Reporting Facts: Free from Fear or Favour».
Захід розпочав автор дослідження, Маріус Драгомир, директор Центру засобів масової інформації, даних та суспільства, який визначив найбільші виклики незалежності ЗМІ:
- Захоплення медіа: форма контролю за засобами масової інформації, що систематично досягається шляхом регуляторного контролю, державної медіадіяльності, урядової реклами та політично пов’язаних власників приватних ЗМІ.
- Журналістські помилки, що проявляються у недотриманні професійних норм та стандартів, які виходять із відсутності гарантій зайнятості та адекватної компенсації.
Учасники дискусії навели приклади того, як в їх регіонах проявлявся процес захоплення засобів масової інформації, а також приклади регуляторного контролю і небезпеки концентрації засобів масової інформації в руках обмеженого кола осіб.
«Якщо вас не вбили зброєю, вас вб’ють грошима», – сказала регіональний директор країн Мексики та Центральної Америки організації ARTICLE 19 Анна Крістіна Руела. Вона також зазначила, що рішення про розміщення державної реклами і ліцензування ЗМІ можуть як зміцнювати, так і руйнувати незалежність медіаорганізацій.
Але в умовах кризи COVID-19, Руела побачила нові форми співпраці між журналістами, що виникли по всій Латинській Америці, і, за її словами, вони можуть продовжуватись і після закінчення кризи.
Журналістки Феріал Хафаджи та Ріту Капур повідомили про зростання веб-трафіку за рахунок фактів, пов’язаних із COVID-19, на новостворених сайтах правдивих новин.
Хафаджі, як помічник редактора видання «South African Daily Maverick», відзначила актуальність бізнес-моделей передплати та членства, одночасно наголошуючи про роль незалежного громадського мовлення для охоплення сільських та маргіналізованих громад.
Наводячи приклад антимусульманської дезінформації щодо поширення COVID-19, генеральний директор «The Quint» Капур зазначила: «Аудиторія звертає увагу на такі повідомлення, адже знає, що ми ретельно перевіряємо факти до публікації». Цифровим ЗМІ потрібно ґрунтовніше вивчати подібні бізнес-моделі, сказала вона.
Нинішнє зниження доходу стало черговим ударом для вже і так вразливої моделі журналістського бізнесу в останні роки, пов’язаного зі зростанням ролі Інтернет-компаній як основних розповсюджувачів контенту.
Учасники дискусії закликали компанії визнати, що їм потрібно інвестувати в медіа-організації.
«Незалежні ЗМІ — це суспільне благо», – сказала Капур. «Новини — це суспільне благо. Якщо [Інтернет] платформи розцінюють новини як суспільне благо, вони повинні брати участь у чесному обміні», через партнерські співпраці, такі як ті, які були створені або розширені для перевірки фактів, пов’язаних із COVID-19.
Хафаджі висловила занепокоєння з приводу того, що журналістика стає «заручником платформ», потрапляючи в залежність від соціальних мереж, які визначають, який контент побачить користувач.
Щодо пожертв від цих компаній для видань, вона закликала, щоб це відбувалося через незалежні ради, що дотримуватимуться принципів прозорості та підзвітності.
Розмірковуючи про майбутнє, пані Хафаджі зауважила, що пандемія може стати «порталом» – «кінцевою точкою» для деяких газет і журналів, але деяка «високоякісна журналістика виживе і процвітатиме».
Цей вебінар є частиною серії віртуальних заходів до Всесвітнього дня свободи преси-2020 і проходив під модерацією керівника сектора зовнішніх зв’язків та громадської інформації ЮНЕСКО Джорджа Пападжаніса.
Повна версія дослідження «Reporting Facts: Free from Fear or Favour» буде опублікована пізніше, у рамках доповіді з серії «Глобальні тенденції у сфері свободи вираження думок і розвитку засобів масової інформації».
