Більше 30 білоруських журналістів досі відбувають тюремні терміни, присуджені режимом Лукашенка за професійну діяльність. Про це під час круглого столу в центральному офісі НСЖУ розповіла колишня політув’язнена режиму, кореспондентка «Белсат TV» Дар’я Чульцова.
– Я відбулася мінімальним терміном – два роки. Зараз 12–15 років – це нормально у Білорусі, сидіти за журналістську роботу, – сказала вона. За її словами, від тиску режиму страждають навіть ті, які закінчили роботу у 2020-му. За рік-два проти них відкривають кримінальні справи, а їхніх дітей віддають у притулки. Тому незалежні білоруські медійники змушені їхати за кордон.
За словами Дар’ї, у в’язниці вона була серед жінок, яких судили за вбивства, розповсюдження наркотиків тощо. Спочатку вони сприймали політв’язнів як «невпізнані об’єкти». Але згодом зрозуміли, що це адекватні люди, попри ярлик «схильна до екстремізму», який змушені носити багато політв’язнів у колонії.
– Стосунки з ними були нормальні, за винятком випадків, коли адміністрація просила зробити щось провокативне по відношенню до політв’язнів. Таких ситуацій було багато, – розповіла Дарія Чульцова.
Як вона зізнається, велику підтримку отримала завдяки листам, які приходили від незнайомих людей. Однак після початку війни в Україні тюремна система стала пропускати листи лише від рідних, водночас зменшили кількість дозволених телефонних дзвінків, посилився тиск…
Продовжуючи сумну тему, заступник голови Білоруської асоціації журналістів (БАЖ) Борис Горецький підкреслив, що репресії проти журналістів не припиняються навіть тоді, коли людину вже несправедливо засуджено. Так сталося з другою журналісткою «Белсату» — Катериною Андрєєвою (Бахваловою), яку затримали під час репортажу разом із Дарією Чульцовою. Коли вона вже була в тюрмі, проти неї порушили додаткову кримінальну справу і додали ще вісім років.
– Режим спочатку ліквідував БАЖ, а потім визнав його екстремістською організацією, як і більшість незалежних ЗМІ, – нагадав Борис Горецький. – За будь-яку співпрацю зі ЗМІ людину можуть позбавити волі на строк від двох до шести років – за коментар, репост чи надсилання фото. На жаль, таких випадків багато.
Одним із сумних прикладів є вирок іншій колишній співробітниці «Белсату» Ірині Славніковій, яка нібито сприяла екстремістській діяльності, тобто роботі телеканалу.
– Чому, на мою думку, українському суспільству потрібно знати про ситуацію в Білорусі? – торкнувся важливої теми заступник голови БАЖ. – Ігнорувати це – помилка, тому що стратегічне завдання Росії – зробити так, щоб Білорусь сприймали як її частину. Я впевнений, що Україна та українці, безперечно, зацікавлені в демократичному, європейському сусіді. І з політичних, і з економічних, і, насамперед, з питань безпеки. Щоб на півночі не було сірої зони, супутника тиранії. Можливо, це зараз не артикульовано в українському суспільстві – йде війна, – але українцям вигідна європейська Білорусь без диктатури.
Цей підхід підтримав директор Інституту світової політики (Україна) Євген Магда:
– Коли намагаються ототожнити білорусів і росіян, допомагають Росії. З перших днів війни я говорив, що участь білоруських військ неприпустима. Про це казав білоруським і українським ЗМІ. Добре, що цього не сталося.
Дар’я Чульцова звернула увагу на те, що нині перешкоджає роботі її колег в Україні.
– Журналісти «Белсату», які працюють в Україні, мають проблему з блокуванням карток (банківських – ред.). Не розумію, чому цю проблему не висвітлюють. Ці люди працюють і в зоні бойових дій, але їм створюють перепони, – наголосила вона.
Голова НСЖУ Сергій Томіленко зауважив, що ці дії навряд чи спрямовані проти незалежних білоруських журналістів, а є вимогою нацбезпеки. Він запропонував створити робочу групу на базі Спілки для вирішення цього питання.
Інформаційна служба НСЖУ із залученням матеріалів БАЖ
