У середу, 22 квітня, багато медіа подали новину про ромофобські заклики мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа. У цих повідомленнях цитується мова ненависті без жодного коментаря від представників ромських організацій чи правозахисників.
Комісія журналістської етики нагадує, що цитування мови ненависті без балансу чи пояснень, чому подібні заклики є неприпустимими, – це порушення журналістської етики.
Про це Комісія не раз заявляла у своїх рішеннях. Наприклад, у заяві КЖЕ 2018 року, коли журналісти порушили етичні принципи, висвітлюючи напад на ромів біля вокзалу у Києві.
Національна спілка журналістів України наводить текст рішення КЖЕ повністю:
Журналісти порушили етичні принципи щодо висвітлення нападу на ромів біля Центрального залізничного вокзалу у Києві 29 жовтня 2018
Ввечері 23 жовтня 2018 року радикально налаштовані особи здійснили напад на ромів, які перебували поруч з Центральним залізничним вокзалом «Київ-Пасажирський».
Новина була поширена майже всіма українськими ЗМІ, зокрема, телеканалами та інтернет-ресурсами.
Комісія з журналістської етики занепокоєна порушенням норм етики журналістами та редакціями, а також транслюванням мови ворожнечі в засобах масової інформації.
Що не так робили ЗМІ з точки зору журналістської етики?
1. Більшість медіа зробили у заголовках акцент на національності, хоча злочини не мають національності.
Це є порушенням п. 15 Кодексу етики українського журналіста про те, що вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу.
Деякі медіа назвали ромську громаду “крадіями”. Наприклад, ТСН на “1+1” на своєму сайті розмістив такі хештеги як: #злодії #роми #крадіжки під матеріалом “Кишенькові злодії, яких вигнали з-під київського вокзалу, пообіцяли повернутися”
Крім того, сайт Politeka опублікувало ксенофобський матеріал під заголовком “Зачистка воров-цыган в Киеве: что произошло потом, поражает” .
2. У більшості матеріалів відсутній баланс сторін, адже до коментарів не були залучені правозахисники, які займаються захистом прав національних меншин в Україні.
Це становить порушення п.10 Кодексу, відповідного до якого, точки зору опонентів, в тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.
3. Як єдине джерело інформації в окремих матеріалах використовувався ксенофобський допис у соціальній мережі Фейсбук активіста радикальної націоналістичної організації С14 Сергія Бондара (наприклад, Главком та УНІАН та 24 канал).
Це є порушенням п. 6. Кодексу етики українського журналіста на повагу до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події.
4. Надання великої емоційної забарвленості при висвітленні інциденту та подання не фактів, а власних оціночних суджень. Наприклад, “Радикали з С14 прогнали ромів з їх улюбленого місця” та “Київський вокзал “зачистили” від ромів: фото наслідків вражають уяву” Znai.ua
Це порушує п.9. Кодексу етики українського журналіста про те, що факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.
5. Крім того, за кілька днів до цього інциденту, Станіслав Мірошниченко, заступник головного редактора видання “Фокус” транслював мову ненависті на своїй сторінці у Фейсбук:
“Нетолерантности пост. Цыгане на киевском ж/д вокзале окончательно слетели с катушек. Національна поліція України України, Arsen Avakov, делайте с этим что-то”.
Комісія з журналістської етики нагадує, що головним завданням журналіста є об’єктивне висвітлення подій, а не заклик до поширення мови ненависті.
П. 15 Кодексу етики українського журналіста говорить про те, що ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання.
Як журналістам варто писати про ромську спільноту? Як висвітлювати ромську тематику коректно, щоби не породжувати стереотипів та не розпалювати ворожнечі? Наводимо матеріал правозахисниці і журналістки Ольги Веснянки на “Детектор медіа”.
Комісія з журналістської етики радить у всіх чутливих випадках керуватися Кодексом етики українського журналіста, а також звертатися до Комісії за роз’ясненням чи порадою.
